ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.08.2015Справа №910/16620/15
За позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод"
До Державного агентства резерву України
Про стягнення 52 729,42 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Мисюра К.І. - представник
Від відповідача Михайлюк А.З. - представник
Суть спору:
Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного агентства резерву України про стягнення 52 729,42 грн.
Ухвалою суду від 02.07.2015 порушено провадження у справі № 910/16620/15 та призначено розгляд справи на 05.08.2015.
03.08.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.
05.08.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв'язку із пропущенням строку позовної давності.
В судове засідання 05.08.2015 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі, заперечив проти зазначеного відповідачем у відзиві відносно спливу позовної давності.
В судове засідання 05.08.2015 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення по справі.
У судовому засіданні 05.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу .України судомо проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
19 жовтня 2009 року між державним підприємством Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву було укладено договір №5/10 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Згідно п.1.2 Договору Державний комітет України з державного матеріального резерву передає, а державне підприємство Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форми 1 мр.
Відповідно до п.4.2 Договору відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) із зберігання цінностей здійснюється пропорційними частками за узгодженням між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та державним підприємством Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" згідно з поданими документами (узгодженого з Державним комітетом України з державного матеріального резерву кошторису витрат, затверджених Державним комітетом України з державного матеріального резерву акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей мобрезерву та наданих до нього копій документів, що підтверджують фактичні витрати, акту звірки заборгованості згідно з даним договором, податкової накладної на момент сплати).
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано у Державне агентство резерву України яке визначено правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву.
На підставі Закону України „Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993 „ Деякі питання Державного концерну „Укроборонпром", у зв'язку з прийняттям державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" в управління Державного концерну „Укроборонпром" відповідно до акту приймання-передачі Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (код згідно з ЄДРПОУ 07684556) зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну „Укроборонпром" наказом Державного концерну „Укроборонпром" №125 від 03.03.2012 змінено найменування державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" на державне підприємство „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод", яке згідно ч.2 п.1 Статуту державного підприємства „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" є правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод".
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди №3 до договору №5/10 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 19.10.2009 року, яка діє з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, сторони погодили річний розмір коштів на відшкодування витрат зберігача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на 2012 рік в сумі 32860,04 грн. в тому числі ПДВ 5476,67 грн. Оплата здійснюється на підставі Актів виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи відповідно до Акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на державному підприємстві „ Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" на перше півріччя 2012 року від 04 липня 2012 року послуги по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву згідно договору №5/10 від 19.10.2009 року на суму 14781,12 грн.
Згідно Акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на державному підприємстві „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" на друге півріччя 2012 року від 26 вересня 2013 року Позивачем надано Відповідачу послуги по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву згідно договору №5/10 від 19.10.2009 року на суму 14667,01 грн.
Позивач зазначає, що 09.10.2014 р. звернувся з претензією за вих.№07/1347 до Відповідача з проханням відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.01.2012року по 31.12.2013 року за Договором №5/10 від 19.10.2009 року в розмірі 62718,57 грн. відповідно до актів виконаних робіт.
Як зазначає позивач та не заперечив представник відповідача на адресу позивача було направлено відповідь на претензію вих.№4285/0/4-14 від 17.11.2014 року, в якій зазначено, що у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, Держрезерв України не має можливості розрахуватися з підприємствами-відповідальними зберігачами матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та при надходженні коштів, заборгованість буде погашена.
Позивач зазначив що виконав належним чином свої зобов'язання за договором про відповідачем порушено виконання зобов'язань за договором та відшкодовано витрати Позивача за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву Відповідача лише за період 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. Однак, станом на 15.05.2015 року Відповідачем не відшкодовано витрати Позивача за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 2012 році відповідно до договору №5/10 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 19.10.2009 року. Таким чином, сума основного боргу Державного агентства резерву України за договором №5/10 від 19.10.2009 року за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року становить 29448,13 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст.617 Цивільного кодексу України та частини другої ст. 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до пункту 5 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року N 532 "Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" передбачено Державному агентству резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.
У пункті 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, яким є договір №5/10 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 19.10.2009 року, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Частиною 3 ст. 947 Цивільного кодексу України передбачено, що при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стосовно вищевикладеного в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення Держрезерву України від виконання зобов'язань перед відповідальними зберігачами матеріальних цінностей державного резерву.
Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 29448,13 грн.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 21303,25 грн. -збитків від інфляції та 1988,04 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.
Відносно зазначеного відповідачем щодо застосування строку позовної давності то суд зазначає що клопотання представника відповідача не обґрунтоване, оскільки позивачем не порушено строк позовної давності.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із Державного агентства резерву України ( 01601, м. Київ, вул.. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) на користь Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3, код ЄДРПОУ 07684556) заборгованість у розмірі 29448 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн.. 13 коп., інфляційні нарахування в розмірі 21303 (двадцять одну тисячу триста три) грн. 25 коп., 3% річних в розмірі 1988 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) грн.. 04 коп., судовий збір в розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.
3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.08.2015
Суддя Л.В. Прокопенко