Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2899/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до публічного акціонерного товариства «Керчгаз», АРК, м. Керч
про стягнення коштів,
за участю представників:
позивача:Яковлев О.І., посвідчення №499; Пронюк В.Я., довіреність №14-182 від 15.04.2014 року;
відповідача:не з'явилися;
прокуратури:Пономарьов А.О., посвідчення №030835;
У липні 2015 року перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (відповідач) про стягнення 67 264,98 грн. пені, 1 447,19 грн. інфляційної складової боргу, 13 452,98 грн. 3% річних, 123 523,34 грн. штрафу, а загалом 205 688,49 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором №110/1-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 30.07.2012 року.
Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 27.08.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 27.08.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.07.2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та публічним акціонерним товариством «Керчгаз» (покупець) укладено договір №110/1-ВТВ на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, (надалі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (р. 11 договору).
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Поясненнями позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в період з вересня 2012 року по грудень 2012 року природного газу на суму 1 764 619,10 грн.
Однак, відповідач у встановлений п. 6.1 договору строк не оплачував переданий позивачем газ, а остаточний розрахунок здійснив з простроченням, що підтверджується реєстром прийнятих платежів та інформацією про надходження коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом вересня 2012 року ? грудня 2012 року, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого у цей період газу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем нараховані 1 447,19 грн. інфляційних втрат, 13 452,98 грн. 3% річних, 67 264,98 грн. пені, 123 523,34 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором №110/1-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 30.07.2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення 3% річних в розмірі 13 452,98 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 447,19 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого товару за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати спожитого газу нараховані 67 264,98 грн. пені та 123 523,34 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 67 264,98 грн. та штрафу в розмірі 123 523,34 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати спожитого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.
Судовий збір у розмірі 4 113,77 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Чкалова, 151, код 03348130) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 67 264 (шістдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 98 коп. пені, 123 523 (сто двадцять три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 34 коп. штрафу, 13 452 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 98 коп. 3% річних, 1 447 (одну тисячу чотириста сорок сім) грн. 19 коп. інфляційної складової боргу.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Чкалова, 151, код 03348130) в доход державного бюджету України 4 113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 77 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 01.09.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак