Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"27" серпня 2015 р. Справа № 911/3099/15
Суддя Грєхов А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: Комунального підприємства "ВОЛОДАРКА",
про стягнення 1 489 709 грн. 70 коп. заборгованості
за участю представників:
позивача: Гриньок О.А. - довіреність № 14-109 від 18 квітня 2014 року;
відповідача: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "ВОЛОДАРКА" (надалі - відповідач) про стягнення 820 130, 28 грн. основного боргу, 168 178,89 грн. пені, 441 095, 82 грн. інфляційних втрат та 60 304, 71 грн. - 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за спожитий ним в період із січня по грудень 2013 року природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №13/2044-БО-17 від 28.12.2012.
В судове засідання 27.08.2015 р. з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 87.08.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -
28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством "ВОЛОДАРКА" (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2044-БО-17 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Як передбачено пунктом 2.1. Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 698, 6 тис. куб. м з розподілом щомісячної поставки у межах відповідних кварталів.
Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3., 3.4. Договору).
Пунктом 5.2. Договору встановлена ціна за 1000 куб. м природного газу у розмірі 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305, 60 грн., крім того ПДВ - 20%- 61, 12 грн., всього з ПДВ - 366, 72 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776, 96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.
31 жовтня 2013 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 від до договору купівлі-продажу природного газу № 13/2044-БО-17 від 28.12.2012 року, якою було викладено п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295, 60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59, 12 грн., всього з ПДВ - 354, 72 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764, 76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.
Обов'язок з оплати вартості фактично переданого природного газу узгоджено сторонами пунктом 6.1. Договору. Так, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 11.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором купівлі - продажу.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання) положеннями статті 610 Цивільного кодексу визнається як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Як убачається із матеріалів справи позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ за період із січня по грудень 2013 року (включно) в обсязі 698, 183 тис. куб. м. загальною вартістю 3 236 845, 47 грн., що підтверджується копіями оформлених у відповідності до умов договору актів приймання - передачі природного газу: за січень 2013 року від 31.01.2013 р., за лютий 2013 року від 28.02.2013 р., за березень 2013 року від 31.03.2013 р., за квітень 2013 року від 30.04.2013 р., за жовтень 2013 року від 31.10.2013 р., за листопад 2013 року від 30.11.2013 р. та за грудень 2013 року від 31.12.2013 р.
Дослідженням змісту вказаних актів господарським судом встановлено їх підписання без зауважень та відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору, тобто, відповідач не заперечував обсягів споживання, ціни, загальної вартості, якості переданого газу та строків поставки за підписаними актами.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі природного газу у відповідності до умов договору.
Як слідує з матеріалів справи, поставлений позивачем відповідачеві природний газ на загальну суму 3 236 845,47 грн. останнім був оплачений частково у сумі 2 416 715, 19 грн.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок суми боргу або докази оплати заборгованості за договором № 13/2044-БО-17 купівлі-продажу природного газу від 28 грудня 2012 р. суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 13/2044-БО-17 купівлі-продажу природного газу від 28 грудня 2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 820 130, 28 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню
Матеріали справи містять докази погашення вартості спожитого за Договором природного газу з порушенням строків оплати.
- за зобов'язаннями січня 2013 року у сумі 200 000, 02 грн. - 01.03.2013р., 100 000, 00 грн. - 18.03.2013 р., 250 000, 00 грн. - 19.03.2013р., 100 000, 00 грн. - 29.03.2013р., 110 995, 75 грн. - 30.04.2013р.;
- за зобов'язаннями лютого 2013 року у сумі 89 004, 25 грн. - 30.04.2013р., 100 000, 00 грн. - 15.05.2013р, 200 000, 00 грн. - 03.06.2013р., 46 758, 97 грн. - 06.11.2013р., 2 100, 00 грн. - 14.11.2013р., 28 000, 00 грн. - 29.11.2013, 79 862, 90 грн. - 19.12.2013 р.;
- за зобов'язаннями березня 2013 року у сумі 20 137, 10 грн. - 19.12.2013р., 15 360, 38 грн. - 26.12.2013, 200 000, 00 грн. - 27.12.2013р., 388 047, 00 грн. - 30.12.2013р.;
- за зобов'язаннями квітня 2013 року у сумі 184 558, 13 грн. - 30.12.2013;
- за зобов'язаннями жовтня 2013 у сумі 78 044, 87 грн. - 30.12.2013р, 61 715, 82 грн. - 03.01.2014р., 90 762, 78 грн. - 10.06.2014 р.;
- за зобов'язаннями листопада 2013 у сумі 237, 22 грн. - 10.06.2014р., 65 000, 00 грн. - 20.08.2014р., 6 130, 00 грн. - 21.08.2014р.;
Дані обставини не заперечені сторонами у даній справі.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожитий природний газ у січні - грудні 2013 року. Сума заявлених позивачем до стягнення 3 % річних складає 60 304, 71 грн., інфляційних втрат - 441 095, 82 грн. та пені - 168 178, 89 грн.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд враховує наступне.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу вноситься з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того, господарський суд бере до уваги порядок визначення інфляційних втрат, за яким інфляційні нарахування обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, у сумі 441 095, 82 грн. є обґрунтованим, арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.
При здійсненні перевірки господарським судом правильності нарахування позивачем 3 % річних встановлено, що позивач безпідставно включив до періодів прострочення основного грошового зобов'язання дні, коли відповідачем було погашено залишок основної суми боргу за переданий йому природний газ.
Відповідно до пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Вказане обмеження стосується і процентів річних, які нараховуються кредитором на виконання приписів статті 625 Цивільного кодексу України. Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду у справах за позовами ПАТ "НАК "Нафтогаз" №904/2096/14 (номер ЄДРСР 40479122) від 16.09.2014 та №910/21901/13 (номер ЄДРСР 39630850) від 02.07.2014.
У постанові від 30.07.2014 у справі № 910/23600/13 (номер ЄДРСР 39961944) Вищий господарський суд вказує, що період прострочення характеризується пасивною поведінкою суб'єкта господарських відносин, протягом якого він не вчиняє дій, спрямованих на реалізацію визначеного умовами укладеного між сторонами правочину змісту зобов'язання. У свою чергу, день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, оскільки суб'єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання (стаття 599 ЦК України).
За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями відповідача по оплаті природного газу спожитого у період з січня по грудень 2013 року в сумі 60 106, 05 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню. В частині стягнення 198, 66 грн. - 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 168 178, 89 грн. пені.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд встановив, що позивач безпідставно включив до періоду нарахування пені день фактичної оплати відповідачем суми боргу.
За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір пені, нарахований за зобов'язаннями відповідача по оплаті природного газу спожитого у період з січня по грудень 2013 року в сумі 167 656, 40 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню. В частині стягнення 166, 93 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявлених.
Судовий збір у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" (09300, Київська обл., смт. Володарка, провулок Перемоги, 3, ідентифікаційний код: 35450817) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) 820 130, 28 (вісімсот двадцять тисяч сто тридцять гривень двадцять вісім копійок) основного боргу, пеню у розмірі 167 656, 40 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень сорок коп.), інфляційних втрат - 441 095, 82 грн. (чотириста сорок одна тисяча дев'яносто п'ять гривень вісімдесят дві коп.), 3% річних у сумі - 60 106, 05 грн. (шістдесят тисяч сто шість гривень п'ять коп.) та 29 786, 57 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень п'ятдесят сім коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У решті позову відмовити.
Повне рішення складено - 01.09.2015 року
Суддя А.С. Грєхов