ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
28.08.2015Справа № 910/22143/15
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДТС»
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку»
про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТаНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДТС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про зобов'язання останнього списати з поточного рахунку кошти для погашення кредиту.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДТС» позовна заява про зобов'язання списати кошти не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, зокрема необхідністю сплати судового збору, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як зазначено в п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача списати кошти з поточного рахунку для погашення кредиту, тобто вимогу майнового характеру, виходячи з наступного.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, в даному випадку це вимога про розірвання договору.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 139 ГК України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Враховуючи те, що на підставі положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про банки та банківську діяльність" між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі Договору, які носять майново-грошовий характер, а відтак в даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.03.2015р. у справі №910/9232/14.
З урахуванням зазначеного, вимога позивача про зобов'язання списати кошти є майновою вимогою, яка впливає на склад майна позивача, оскільки породжує підстави для змін його майнового стану.
Отже, з урахуванням викладеного, позивач повинен був розрахувати розмір судового збору за вказаними майновими вимогами у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Всупереч вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви як доказ сплати судового збору за майнову вимогу надано платіжне доручення №115 від 28.07.2015р. про сплату судового збору у розмірі 1 218, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДТС» повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов