ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.03.2015Справа № 910/2764/14
за заявою б/н від 18.03.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва про призначення судової експертизи по справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Європласт», м.Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», м.Київ
про звернення стягнення на предмет застави
Суддя Любченко М.О.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Європласт», м.Київ про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008р.
Ухвалою від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва по розглядуваній справи призначено судову експертизу.
Ухвалою від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва зупинено провадження по справі №910/2764/14 до отримання висновку судової експертизи.
Постановами від 13.10.2014р. Київського апеляційного господарського суду та від 25.11.2014р. Вищого господарського суду міста Києва ухвалу від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва про зупинення провадження по справі №910/2764/14 залишено без змін, а апеляційні та касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Європласт» - без задоволення.
18.03.2015р. до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» надійшла заява б/н від 18.03.2015р. про перегляд ухвали від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва про призначення по справі №910/2764/14 судової експертизи за ново виявленими обставинами.
Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Відповідно до п.2 Постанови №17 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
При цьому, в п.8.4 вищезазначеної Постанови зазначено, що ухвала господарського суду може бути переглянута за нововиявленими обставинами за одночасної наявності двох умов: вона, по-перше, підлягає оскарженню в апеляційному та в касаційному порядку і, по-друге, перешкоджає подальшому розглядові справи господарським судом.
Одночасно, п.8.5 вказаної вище Постанови передбачено, що подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами: особою, яка не має на це права, або судового рішення, яке не набрало законної сили, або судового рішення, яке в апеляційному чи в касаційному порядку скасоване повністю чи частково або змінене (якщо порушується питання про його перегляд за нововиявленими обставинами саме у зміненій чи скасованій частині), або повторно після повернення первісно поданої заяви на підставі пункту 4 частини шостої статті 113 Господарського процесуального кодексу України, або повторно після повернення первісно поданої заяви на підставі пункту 1 частини шостої статті 113 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відхиленням клопотання про відновлення строку її подання, а так само подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду, яку не може бути оскаржено, виключають перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тому в зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу ухвалу.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові від 27.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №5015/7368/11.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у розгляді справи, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст.106 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту ст.106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду: 1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів; 2) про повернення позовної заяви; 3) про відмову у прийнятті позовної заяви; 4) про передачу справи за підсудністю; 5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову; 6) про зупинення провадження у справі; 7) про припинення провадження у справі; 8) про залишення позову без розгляду; 9) про затвердження мирової угоди; 10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу; 12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали; 13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу; 14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 15) окрема; 16) додаткова; 17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; 19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі; 20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання; 21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби; 22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду; 23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк; 25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.
Отже, враховуючи вказаний вище перелік ухвал, що підлягають оскарженню, який є вичерпним, суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду про призначення по справі судової експертизи є такою, що оскарженню не підлягає.
Аналогічну правову позицію викладено також у п.19 Постанови №4 від 23.02.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», зі змісту якої вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що ухвала від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва про призначення по справі №910/2764/14 судової експертизи не може бути оскаржена, враховуючи приписи ст.8.5 Постанови №17 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», керуючись ст.ст.106, 113, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У прийнятті заяви б/н від 18.03.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» про перегляд ухвали від 11.09.2014р. господарського суду міста Києва про призначення по справі №910/2764/14 судової експертизи відмовити.
Суддя М.О. Любченко