ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12173/13
12.08.13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Плюс», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Формал», м.Київ
про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення дійсним та визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект Плюс», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Формал», м.Київ про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення дійсним та визнання права власності.
09.08.2013р. на адресу господарського суду м.Києва надійшла позовна заява без номеру та дати третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формал» про визнання права власності.
Розглянувши позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2013р. становить 1147 грн.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1147 грн.).
В якості доказу сплати судового збору позивачем до матеріалів позову надано платіжне доручення №522 від 30.07.2013р. щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Плюс» судового збору за розглядуваним позовом у розмірі 6000 грн.
Відповідно до п.3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою №22 від 21.01.2004р. Правління Національного банку України, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно додатків 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №42 платіжного доручення (Підпис банку) ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
Проте, у приєднаному до позовної заяви платіжному дорученні №522 від 30.07.2013р. відсутні будь-які підписи виконавця банку, керівника банку та головного бухгалтера, тобто вказані реквізити не заповнені у відповідності до вимог вищезазначеної Інструкції. Наразі, будь-яких банківських штампів та відміток представлене заявником платіжне доручення взагалі не містить.
При цьому, у наданому позивачем платіжному документі також відсутні відомості відносно зарахування судового збору в доход державного бюджету.
Статтею 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Порядок сплати судового збору регулюється листом №12-6621/11 від 10.11.2011р. Державної судової адміністрації України «Щодо судового збору», яким передбачено, що при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Втім, додане заявником платіжне доручення №522 від 30.07.2013р. не відповідає зазначеним вимогам через відсутність відповідної відмітки, скріпленої підписом першої та другої посадових осіб кредитної установи, обслуговуючої платника та відбитком печатки. Аналогічна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Вищого господарського суду України від 18.06.2013р. по справі №5002-21/4127-2012, від 07.06.2013р. по справі №5015/2158/12.
За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи приписи п.3 ч.1 ст.57, п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.57, ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формал» про визнання права власності і додані до неї документи заявнику без розгляду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАН ПЛЮС», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Любченко М.О.