ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 62/209 25.01.12
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат», м.Київ, ЄДРПОУ 00480862
до відповідача: Корпорації «Артеріум», м.Київ, ЄДРПОУ 33406813
про стягнення 160 138 746,15 грн.
суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -по дов.
Від відповідача: ОСОБА_2 -юрисконс.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Київмедпрепарат», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Корпорації «Артеріум», м.Київ про стягнення заборгованості за договором поставки №01-2011 від 04.01.2011р. в сумі 160138746,15 грн.
На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою б/н від 23.01.2012р. зменшив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача боргу в розмірі 143383255,70 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №01-2011 від 04.01.2011р. в частині проведення оплати поставленого за вказаним договором товару.
Відповідач у заяві б/н від 25.01.2012р. визнав в повному обсязі позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 143383255,70 грн.
За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 зазначеного Кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, 04.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Київмедпрепарат»(продавець) та Корпорацією «Артеріум»(покупець) був укладений договір №01-2011р.
Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору передбачено, що продавець продає покупцю фармацевтичну продукцію, яка виробляється продавцем відповідно до генеральної специфікації до цього договору, що є його невід'ємною частиною. При цьому, продавець приймає на себе зобов'язання по оплаті товару, переданого йому за договором. Асортимент, кількість, відпускна ціна та строк поставки вказуються у накладних на кожну партію товару.
Згідно із п.3.4 зазначеного правочину право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної уповноваженими представниками продавця та покупця.
У розділі четвертому договору №01-2011 від 04.01.2011р. сторонами узгоджено порядок та строк розрахунків за товар: покупець оплачує повну вартість отриманого товару шляхом банківських переказів протягом 180 календарних днів з дати підписання сторонами накладної, на підставі якої товар був переданий у власність покупця.
21.06.2011р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №7 до договору поставки №01-2011 від 04.01.2011р.
Вказаною угодою сторони дійшли згоди відносно викладення п.4.1 договору в наступній редакції: покупець оплачує повну вартість отриманого товару шляхом банківського переказу протягом 90 календарних днів від дати підписання сторонами накладної, за якою товар перейшов у власність покупця. У п.4 додаткової угоди №7 від 21.06.2011р. сторони узгодили, що зазначена угода набирає сили з моменту її підписання і діє в рамках договору.
Таким чином, приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору №1-2011 від 04.01.2011р. та додаткової угоди №7 від 21.06.2011р., зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк до 21.06.2011р. повинно бути виконано відповідачем протягом 180 календарних днів з дати підписання сторонами накладної, а товару, поставленого після 21.06.2011р., - протягом 90 календарних днів від дати підписання сторонами накладної, за якою товар перейшов у власність покупця.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, позивачем має бути доведено, в тому числі, факт поставки відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.
Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні Відкритим акціонерним товариством «Київмедпрепарат»пояснень, доказами постачання Корпорації «Артеріум» товару за договором №1-2011 від 04.01.2011р. є представлені до матеріалів справи товарні накладні за період з 31.03.2011р. по 16.09.2011р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. З боку відповідача факт отримання фармацевтичної продукції на заявлену до стягнення суму не оспорюється та не заперечується.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт постачання відповідачу товару на загальну суму 143383255,70 грн.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказувалося вище, договором №1-2011 від 04.01.2011р. та додатковою угодою №7 від 21.06.2011р. встановлено, що оплата товару, який було поставленого відповідачу в строк до 21.06.2011р., повинна бути проведена протягом 180 календарних днів з дати підписання сторонами накладної, а товару, поставленого після 21.06.2011р., - протягом 90 календарних днів від дати підписання сторонами накладної, за якою товар перейшов у власність покупця.
Таким чином, враховуючи дати підписання сторонами товарних накладних та узгоджені строки оплати товару, судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати придбаного товару на суму 143383255,70 грн. настав.
Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №1-2011 від 04.01.2011р. зобов'язання не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 143383255,70 грн.
Будь-яких доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Як вказувалося вище, відповідач у заяві б/н від 25.01.2012р. позовні вимоги про стягнення 143383255,70 грн. визнав повністю.
Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №1-2011 від 04.01.2011р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Корпорації «Артеріум» на користь позивача основного боргу в сумі 143383255,70 грн. підлягають задоволенню.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за вимогами про стягнення 143383255,70 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а в частини зменшених позовних вимог судовий збір підлягає віднесенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат», м.Київ до Корпорації «Артеріум», м.Київ про стягнення заборгованості за договором поставки №01-2011 від 04.01.2011р. в сумі 143383255,70 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Корпорації «Артеріум»(01032 м.Київ, вул.Саксаганського, буд.139, ЄДРПОУ 33406813) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»(01032 м.Київ, вул.Саксаганського, буд.139, ЄДРПОУ 00480862) заборгованість за договором поставки №01-2011 від 04.01.2011р. в сумі 143383255,70 грн., судовий збір в розмірі 50552,53 грн.
У судовому засіданні 25.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 25.01.2012р.