ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" червня 2011 р. Справа № 2a-1675/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
секретаря Третяк В. Р,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1281,80 грн.,-
Івано-Франківський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1281,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перебував у цивільно-правових відносинах з ЗАТ «АВК»та отримував винагороду. В цей час відповідач перебував в Івано-Франківському міському центрі зайнятості на обліку, як безробітна особа. Внаслідок вищенаведеного відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 1281,80 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду невідомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані на обґрунтування позовних вимог докази, суд встановив наступне.
З 01.01.2011 року згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”є платником єдиного внеску.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок безробіття.
Судом встановлено, що 21.04.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості, як такий, що шукає роботу, якому з 28.04.2010 року надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.
09.03.2011 року на підставі звірки даних з ДПА України спеціалістами Івано-Франківського міського центру зайнятості було складено АКТ № 395 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 23.03.2009 року на даний час працює в ЗАТ «АВК»на посаді оператора комп'ютерного набору на складі зберігання готової продукції в м. Івано-Франківську та одночасно з 28.04.2010 року ОСОБА_2 перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітній та отримував матеріальне забезпечення.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності -шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Закон України «Про зайнятість населення»визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Відповідно частини 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок, повідомити позивача про укладення договору цивільно-правового характеру з ЗАТ «АВК», оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а її наявність у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»є перешкодою у наданні відповідачу статусу безробітного.
Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року (далі -Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі -центри зайнятості).
Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
Пунктом 6 Порядку встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Як встановлено судом, позивач відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року, оформлено наказ за № 38 від 23.03.2011 року, щодо повернення відповідачем виплачену допомогу по безробіттю за період з 28.04.2010 року по 30.06.2010 року в розмірі 1281,80 гривень, який було надіслано відповідачу.
Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернув позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1281,80 гривень.
Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1281,80 гривень за період з 28.04.2010 року по 30.06.2010 року, яка підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк УДКУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) заборгованість в сумі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 22.06.2011 року.
Суддя: Шумей М.В.