ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2011 р. Справа № 2a-1490/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області
до відповідача: СПД ОСОБА_1
про стягнення вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу,-
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (надалі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 7 376 000,00 грн.(сім мільйонів триста сімдесят шість тисяч гривень 00 коп.)
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Івано-Франківську з 24.06.2005 року.
Будучи судимим Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області 19.10.2009 року за ч.1 ст. 203 КК України та 11.12.2009 рок Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 203 КК України, 01.08.2010 року уклав з фізичною особою ОСОБА_2 договір оренди приміщення магазину площею 52 м.кв. за адресою вул. С. Стрільців, 2, смт. Коропець, Монастириського району, Тернопільської області та організував господарську діяльність з проведення азартних ігор на ігрових автоматах.
23.12.2010 року в чергову частину Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області надійшло повідомлення невідомої особи про те, що у приміщенні магазину за адресою смт. Коропець, Монастириського району, вул. С. Стрільців, 2 встановлено ігрові автомати та надаються послуги у сфері грального бізнесу.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.12.2010 року було виявлено у приміщенні магазину за адресою: вул. С. Стрільців, 2, смт. Коропець, Монастириського району, Тернопільської області п'ять гральних автоматів, що були включені в електромережу. Громадянин ОСОБА_3 грав на одному з ігрових автоматів, а громадянин ОСОБА_4 перебував поряд і спостерігав за грою. Крім цього в приміщенні магазину знаходився продавець ОСОБА_5, який відповідно до вказівок ОСОБА_1 обслуговував ігрові автомати, а саме за допомогою спеціальних ключів за гроші заряджав ігрові автомати та видавав виграшні суми. Факт проведення азартних ігор на ігрових автоматах підтверджено поясненнями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які безпосередньо грали на ігрових автоматах та програвали або вигравали певні кошти, а також поясненнями продавця ОСОБА_5
14.01.2011 року слідчим прокуратури Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_11 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.203, ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 389 КК України.
В позовній заяві також було здійснено посилання на ст.ст. 2, 3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”, де зазначено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Суб'єкт господарювання - фізична особа ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа -знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Івано-Франківську з 24.06.2005 року, що підтверджується довідкою ДПІ в м. Івано-Франківську від 04.01.2011 року №16/10/29-034/36.
Відповідач 01.08.2010 року уклав з фізичною особою ОСОБА_2 договір оренди приміщення магазину площею 52 м.кв. за адресою вул. С. Стрільців, 2, смт. Коропець, Монастириського району, Тернопільської області та організував господарську діяльність з проведення азартних ігор на ігрових автоматах.
23.12.2010 року в чергову частину Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області надійшло повідомлення невідомої особи про те, що у приміщенні магазину за адресою: вул. С.Стрільців, 2, смт. Коропець, Монастириського району, Тернопільської області встановлено ігрові автомати та надаються послуги у сфері грального бізнесу.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 23.12.2010 року було виявлено у приміщенні магазину за вищевказаною адресою п'ять ігрових автоматів, що були включені в електромережу. Громадянин ОСОБА_3 грав на одному з ігрових автоматів, а громадянин ОСОБА_4 перебував поряд і спостерігав за грою.
Як вбачається з пояснення продавця магазину ОСОБА_5, останній відповідно до вказівок ОСОБА_1 обслуговував ігрові автомати, а саме за допомогою спеціальних ключів за гроші заряджав ігрові автомати та видавав виграшні суми.
Факт проведення азартних ігор на ігрових автоматах підтверджено поясненнями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які безпосередньо грали на ігрових автоматах та програвали або вигравали певні кошти, а також поясненнями продавця ОСОБА_5
14.01.2011 року слідчим прокуратури Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_11 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.203, ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 389 КК України.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу від 23.12.2010 року громадянин ОСОБА_5 добровільно видав п'ять металевих ключів від гральних автоматів з відповідними номерними позначеннями. Ігрові автомати в кількості шість штук та металеві ключі в кількості п'ять штук було вилучено та опечатано.
Відповідно до вимог ст.2,3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" зазначено, до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Як вбачається з п.32, 33 ст. 10 Закону України “Про міліцію” міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своїх повноважень виконання вимог закону про заборону грального бізнесу в Україні; звертатися до суду з позовом про застосування фінансових санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Вказані вище обставини в своїй сукупності свідчать про організацію та проведення азартних ігор відповідачем СПД ОСОБА_1 в розумінні статті 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".
Підпунктом п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Правопорушення було вчинено і виявлено 23.12.2010 року.
Згідно ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»в встановлено з 01.12.2010 року мінімальну заробітну плату в розмірі 922,00 грн.
Таким чином, санкція у вигляді штрафу, що має бути застосована до СПД ОСОБА_1 становить 7376000,00 грн. (922,00 грн. х 8000 м.з.п.).
Виходячи з вище викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 76000, вул.Федьковича, 7/26, м.Івано-Франківськ, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України - вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 7 376 000,00 грн.(сім мільйонів триста сімдесят шість тисяч гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.06.2011 року.