ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2011 р. Справа № 2a-1559/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., -
11.05.2011 року Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
12.05.2011 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
24.05.2011 року відповідач, отримав копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, копію позовної заяви та додані до неї документи.
Згідно із пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядаєтсья судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий позов підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 являється автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” та надає послуги з нерегулярних вантажних перевезень.
Положенням п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі
Відповідо до ч.12 ст.6 ЗУ “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення, згідно положень якої автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 48 цього Закону, а саме - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
25.10.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області складено акт № 199096 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання громадянином ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу. Під час перевірки встановлено таке порушення вимог законодавства: неоформлена ліцензійна картка.
16.11.2010 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанову № 101 928 на суму 1700 грн. за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 23.02.2006 року.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У листі начальника територіального управління Головавтотрансінспекції від 27 квітня 2011 року зазначено, що під час перевірки встановлено невідповідність даних в ліцензійній картці. ОСОБА_1 здійснював перевезення з недійсною ліцензійною карткою.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалися.
Суд зазначає, що при наданні відповідачем послуг перевезення вантажів наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь Державного бюджету України з відповідача штрафних фінансових санкцій в с умі 1700 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100) - 510 (п'ятсот десять) грн. несплачених фінансових санкцій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Шумей М.В.