08 липня 2015 року ( 11 год. 55 хв.)Справа № 808/3050/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача: Запорізької міської Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Запоріжжя
про: зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Запорізької міської Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологах, згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства відмовив в надані допомоги по вагітності та пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 від 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014, оскільки згідно з постановою КМУ від 01.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на думку позивача, вона має безумовне право на отримання допомоги по вагітності та пологах в м. Запоріжжі, де фактично проживає. Стверджує, що факт перебування у трудових відносинах з підприємством, розташованим у м. Донецьк та добровільного переміщення з району проведення антитерористичної операції, є беззаперечним та підтверджується як трудовою книжкою так і фактичним перебуванням у м. Запоріжжі.
Заявою від 07.07.2015 вх. № 28393 позивач уточнив прохальну частину позовних вимог та просить суд зобов'язати Запорізьку міську Виконавчу дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 у відповідності до даних, викладених у довідці про заробітну плату з розшифруванням видів оплат № 130 від 23.09.2015 яку було видано позивачу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».
Враховуючи те, що вказана заява не суперечить вимогам ст. 137 КАС України, суд прийняв її до розгляду.
Представник позивача у судове засідання 08.07.2015 не з'явився, клопотанням (вх. № 28575) просить суд розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 24.06.2015 вих. № 07-10-1499 посилається на те, що згідно наданого позивачем пакету документів щодо призначення та виплати допомоги по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 була відсутня довідка про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Вказує, що згідно положень п. 4 та п. 8 Порядку «Про надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» для отримання позивачем допомоги по вагітності і пологам вона мала надати довідку про взяття на облік. Стверджує, що відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради № К-182-0/01-16 від 20.05.2015 позивачу відмовлено у видачі довідки про взяття на облік переміщеної особи. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У судове засідання 08.07.2015 прибув представник відповідача, який заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених вище.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась до Запорізької міської Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо призначення та виплати допомоги по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014.
Листом від 12.05.2015 за вих. № 19-03-1043 Запорізька міська Виконавча дирекція Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовила ОСОБА_1 у призначені та виплаті допомоги по вагітності та пологам.
Із вимогою зобов'язати Запорізьку міську Виконавчу дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вчинити певні дії, позивач звернувся до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV).
Відповідно до ст. 18 Закону № 1105-ХІV страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 1105-ХІV визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1105-ХІV за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по вагітності та пологах.
Частиною 1 ст. 30 Закону № 1105-ХІV передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону № 1105-ХІV застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Судом з'ясовано та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 є застрахованою особою та працювала у ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», який є страхувальником та знаходиться на обліку у Донецькому обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Із листа-відповіді виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.02.2015 вих. № 01-20-04-К169 встановлено, що заяви-розрахунки страхувальника ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на фінансування нарахованої допомоги по листкам непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами надані до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду 17.09.2014 та 11.11.2014.
07.11.2014 постановою КМУ № 595 був затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, відповідно до п. 2 якої у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з бюджетів фондів загальнообов'язкового соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» зареєстроване у м. Донецьк, а тому згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085-р включено до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Тому, Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку може здійснити фінансування підприємства тільки після повернення даної території під контроль органів державної влади.
01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Постанова № 531).
Вказаною Постановою визначено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи) та соціальних послуг відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - фонди) за фактичним місцем проживання (перебування) у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки; 2) матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності у зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення надається у мінімальному розмірі, встановленому правліннями фондів, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на його надання.
Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно п. 2 постанови КМУ № 531 затверджено «Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції вимушеним переселенцям» № 37 від 26.12.2014 зареєстрованої в Мінюсті 21.01.2015 (далі - Порядок № 37).
Відповідно до п. 8 Порядку № 37 для отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застрахована особа подає до робочого органу Фонду такі документи: листок непрацездатності; копію першої - четвертої, одинадцятої - шістнадцятої сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку у паспорті); копію довідки про взяття на облік; довідку, видану застрахованій особі банківською установою, про відкриття поточного рахунку для зарахування матеріального забезпечення (за наявності); копію трудової книжки (за наявності); довідку про нараховану заробітну плату за відповідний розрахунковий період (помісячно) із зазначенням видів виплат та кількості відпрацьованих днів (годин) (за наявності);
у разі необхідності для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі сто відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п'ятому частини першої статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" або в пункті 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу; копію свідоцтва про народження дитини (для встановлення віку дитини при оплаті листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною); копію договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) та наявну інформацію про сплачені суми єдиного внеску, зокрема копії квитанцій про сплату єдиного внеску, для добровільно застрахованих осіб.
Як вбачається із листа-відповіді Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.05.2015 № 19-03-1043 та заперечень відповідача, ОСОБА_1 було відмовлено у призначені та виплаті допомоги по вагітності та пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 саме з тих підстав, що серед документів, наданих позивачем, відсутня довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Однак, суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VІІ) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону № 1706-VІІ визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення регулюється Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, затвердженим Постановою КМУ від 01.10.2014 № 509.
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Листом від 20.05.2015 вих. № К-182-0/01-16 Управління праці та соціального захисту населення по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради розглянувши звернення ОСОБА_1 відмовила останній у видачі довідки про взяття на облік переміщеної особи, оскільки згідно з паспортними даними місце проживання останньої зареєстроване 16.05.2009 у м. Запоріжжя, по вул. Перемоги, 119-46.
Тобто, оскільки позивач фактично проживав і працював у м. Донецьку, але залишив за собою Запорізьку реєстрацію, наразі ОСОБА_1 не може отримати статус внутрішньо переміщеної особи.
Отже, згідно вищезазначених нормативно-правових документів позивач фактично втратила своє право на отримання матеріальної допомоги по вагітності та пологам у тому розмірі, в якому вона мала право її отримати за основним місце роботи у м. Донецьку.
Суд вважає, що приймаючи Закон № 1706-VІІ та визначаючи внутрішньо переміщених осіб лише за фактом реєстрації законодавець таким чином звузив права і свободи громадян України, які проживали на тимчасово окупованої території України, районі проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення без факту реєстрації місця проживання на вказаних територіях.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» (чч. 1, 2 статті 24 Конституції України).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
В даному випадку відношення до внутрішньо переміщених осіб без реєстрації місця проживання на окупованій території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення при реалізації їх права на отримання соціальних гарантій в розумінні ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції є дискримінацією.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши обставини справи та дослідивши наявні докази суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства, оскільки відмова у призначені та виплаті ОСОБА_1 допомоги по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 ґрунтувалась на встановлених законодавством необхідності подання довідки про взяття на облік.
Однак, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що право позивача на отримання допомоги по вагітності і пологах в установлених законодавством розмірах не може бути обмежений формальним підходом неможливості отримання ОСОБА_1 довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.
В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом зобов'язання Запорізьку міську Виконавчу дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 у відповідності до даних, викладених у довідці про заробітну плату з розшифруванням видів оплат № 130 від 23.09.2015 яку було видано позивачу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».
З огляду на викладене, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Запорізької міської Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Запорізьку міську Виконавчу дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності і пологах згідно листків непрацездатності АВС № 211911 з 30.07.2014 по 02.12.2014 та АГВ № 958175 за період з 03.12.2014 по 16.12.2014 у відповідності до даних, викладених у довідці про заробітну плату з розшифруванням видів оплат № 130 від 23.09.2015 яку було видано позивачу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко