ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" червня 2011 р. Справа № 2a-1762/11/0970
м. Івано-Франківськ
Cуддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2475,70 грн., -
30.05.2011 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2475,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 03.01.2002 року та взятий на податковий облік в ДПІ в м. Івано-Франківську.
28.12.2009 року службовими особами Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську проведено перевірку господарської одиниці торгового комплексу “Мисливець”, у присутності продавця ОСОБА_2, де здійснює свою господарську діяльність СПД ОСОБА_1, якою встановлено порушення позивачем порядку використання реєстратора розрахункових операцій, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму 14,40 грн., не забезпечено відповідності сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснено продаж товару, який не облікований у встановленому порядку, мало місце не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, чим порушено вимоги норм пунктів 1, 2, 12, 13, статті 3, статей 6, 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які регулюють порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі. Виявлені порушення зафіксовані в акті (довідці) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за № 090514 від 28.12.2009 року. За наслідками розгляду вказаного акту, 15.01.2010 року за вчинені порушення винесено рішення за №0000162303 від 15.01.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2475,70 гривень, які позивачем не сплачені.
31.05.2011 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
04.06.2011 року відповідач, який проживає за адресою: 76000, вул. Галицька, 169/66, м. Івано-Франківськ отримав копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, копію позовної заяви та додані до неї документи.
09.06.2011 року на адресу суду від СПД ОСОБА_1 надійшло письмове заперечення проти позову. В запереченні відповідач позовні вимоги не визнав з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України. Крім того зазначав, що податкове повідомлення-рішення №0000162303 від 15.01.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2475,70 гривень оскаржується в судовому порядку та знаходиться в суді касаційної інстанції. Як доказ додав копію касаційної скарги, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року, якою апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Просив залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно із пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Враховуючи, що до суду було подано заперечення відповідача проти заявленого позову,таким чином, поданий позов державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2475,70 грн., підлягає розгляду в строк визначений пунктом 4 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази встановив наступне.
СПД ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 03.01.2002 року та взятий на податковий облік в ДПІ в м. Івано-Франківську.
28.12.2009 року службовими особами Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську проведено перевірку господарської одиниці торгового комплексу “Мисливець”, у присутності продавця ОСОБА_2, де здійснює свою господарську діяльність СПД ОСОБА_1, якою встановлено порушення позивачем порядку використання реєстратора розрахункових операцій, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму 14,40 грн., не забезпечено відповідності сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснено продаж товару, який не облікований у встановленому порядку, мало місце не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, чим порушено вимоги норм пунктів 1, 2, 12, 13, статті 3, статей 6, 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які регулюють порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі. Виявлені порушення зафіксовані в акті (довідці) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за № 090514 від 28.12.2009 року.
За результатами розгляду акта перевірки від 28.12.2009 року №090514 начальником ДПІ в м. Івано-Франківську 15.01.2010 року винесено податкове повідомлення рішення №0000072330, яким відповідачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2475,70 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2475,70 грн.
Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно статті 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Стаття 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає випадки за яких не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки і які не розповсюджуються на діяльність позивача.
Згідно пункту 1 статті 17 Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 21 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Статтею 11-1 цього Закону передбачено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Що стосується планових або позапланових перевірок за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) згідно із законодавством України, то дані питання регулюються зокрема ст.ст.15,16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008р. №355, в яких зазначено, що такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлення на перевірку.
Податковий борг в розмірі 2475,70 грн. підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, актом перевірки, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року та іншими матеріалами справи.
Що стосується посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, то воно є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки, пунктом 15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення №0000162303 було винесено 15.01.2010 року та до нього відповідачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження. До суду з адміністративним позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2475,70 грн. позивач звернувся 30.01.2011 року, а тому не пропустив строк звернення до суду, встановлений пунктом 15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факти на ведені позивачем в позовній заяві встановлені та підтверджені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року та не потребують доказуванню.
Щодо посилання відповідача в запереченні на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року по справі №22467/10/9104 то суд зазначає, що дана ухвала була прийнята в порядку письмового провадження та набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, подача касаційної скарги, не є підставою для зупинення чи не виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Доказів сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідач суду не надав.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 76000, вул. Галицька, 169/66, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в сумі 2475,70 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.06.2011 року о 14 год. 30 хв.