ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" червня 2011 р. Справа № 2a-1641/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 92,78 грн.,-
19 травня 2011 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 92,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного податку, чим порушив вимоги Закону України "Про систему оподаткування" та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав суду клопотання, де просить розгляд справи проводити без його участі, за наявними матеріалами у справі. Позов підтримує в повному обсязі
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Судом встановлено, що відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою та взятий на облік Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6).
Згідно поданої відповідачем заяви від 06.03.2006 року, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області його переведено на спрощену систему оподаткування (а.с.9). На спрощеній системі оподаткування відповідач перебував і в 2008 році.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Указу Президента від 03.07.1998 року №727/98, прийнято рішення Долинською районною радою Івано-Франківської області від 26.09.2006 року за № 81-5/2006 “Про встановлення ставок єдиного та фіксованого податку для платників - фізичних осіб”. Відповідно до даного рішення, відповідачем обрано вид діяльності, а саме: надання послуг по розпиловці лісу, що оподатковується єдиним податком за ставкою 200 гривень на місяць (а.с. 13-14).
Відповідач свої податкові зобов'язання належним чином не виконував та не сплачував до бюджету встановлені ставки податку, внаслідок чого виникла заборгованість сплаті єдиного податку в сумі 92,88 грн., в тому числі пені в сумі 92,88 грн. що підтверджується наданою позивачем довідкою станом на 06.05.2011 року (а.с. 10) та карткою особового рахунку платника (а.с. 28) .
Також, судом встановлено, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області направлено податкову вимогу форми “Ф1” № 1/2106. В подальшому 15.12.2006 року позивачем виставлено податкову вимогу форми “Ф2” № 2/78. Проте відповідач суму виставленого боргу не сплатив в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 92,78 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Будь-яких доказів, які свідчать про сплату даного податкового зобов'язання на час розгляду справи суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (77500, вул. Б.Хмельницького, 21а/13, м. Долина, Івано-Франківська область, реєстраційний номер фізичної особи ЄДР 20009806835) в дохід бюджету податковий борг в сумі 92 (дев'яносто дві) гривні 78 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2
Постанова складена в повному обсязі 21.06.2011 року.