ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-3594/2009
провадження № Б/Н 222
"17" травня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Сухомлінова С.М.
при секретарі - Момот М.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною частковою власністю,
Позивач звернувся до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме квартир, які були придбані у період шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_3 заявила зустрічний позов в якому просила призначити товарознавчу експертизу, а після отримання результатів оцінки вартості житлових приміщень, поділити спірні квартири на три рівні частини.
Позивач у своєму первісному позові посилався на те, що в період зареєстрованого шлюбу сторонами було придбано спільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві спільної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - в рівних долях, а 19.07.2002 року вони придбали пільгову двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 з правом власності на всіх членів сім'ї в рівних частинах. Стверджував, що пропонував відповідачці у добровільному, досудовому порядку розділити спірне майно, на що остання не погодилась, тому звернувся до суду з проханням розділити спірне майно, а саме виділити позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а двохкімнатну квартиру по вул. А. Ахматової, залишити відповідачці та їх спільному сину ОСОБА_4
Відповідачка в своєму зустрічному позові посилалась на те, що спірні квартири не являються спільною сумісною власністю подружжя, а тому не можуть ділитися, як спільна сумісна власність подружжя, оскільки були отримані та приватизовані на всю сім'ю в рівних частинах.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, а зустрічний позов не визнав, відповідачка первинний позов не визнала, зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, від якого народився син ОСОБА_4, а 21.01.2009 року даний шлюб був розірваний. Під час шлюбу ОСОБА_3 за місцем своєї роботи на сім'ю отримала однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, згідно ордеру на жиле приміщення НОМЕР_1 від 29.10.1993р. (а.с. 64).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.02.1998р. дана квартира була приватизована на всіх членів родини в рівних долях.
19.07.2002р. на підставі Розпорядження Печерської РДА в м. Києві ОСОБА_2 було отримано пільгову двохкімнатну квартиру в АДРЕСА_2, яка була отримана 13.10.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с. 57), згідно якого право спільної часткової власності належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4 в рівних долях, тобто по 1/3 частині кожному.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням, часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
На підставі ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Враховуючи, що спірні квартири не можуть вважатися спільним майном подружжя, то вимоги сторін про їх розділ згідно ст. 69, 70, 71 СК України, суд вважає безпідставними, а тому позовні вимоги сторін не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного ст.ст. 356, 358, 367 та керуючись ст.ст. 88, 209, 215, 218 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічному позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його оголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: