ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-4051/2009
провадження № Б/Н 224
"31" березня 2010 р. Дарницький районний суд м. Киева в складі:
головуючого судді Сухомлінова С.М.
при секретарі Момот М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
У травні 2009 року Акціонерний комерційний банк «Імексбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2
Посилався на те, що в 2007 році з ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за яким майновим поручителем став відповідач, який передав в іпотеку двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Стверджував, що боржник ОСОБА_3 перестав виконувати свої кредитні забов*язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 63 332 долари США, 43 центів, яку відповідач і поручитель в добровільному порядку не погасили.
В процесі розгляду справи, представник позивача уточнив позовні вимоги і в рахунок погашення заборгованості в розмірі 662 092 грн., 31 коп., просив звернути стягнення за квартиру АДРЕСА_1 шляхом її реалізації на прилюдних торгах, встановивши її начальну ціну 68 380 доларів США. а також просив виселиз цієї квартири відповідача ОСОБА_2, без надання іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача позов не визнав, стверджуючи те. що позивач та третя особа внесли зміни в кредитний договір і збільшили процентну ставку, чим збільшили обсяг відповідальностіпоручителя без його згоди. Вказував, що у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, порука повинна буди припинена, а тому позивач втратив право вимоги до відповідача.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно договорів (а.с. 8-14), від 23.03. 2007 року, позивач уклав з ОСОБА_3 кредитний договір строком на п»ять років за умовами якого ОСОБА_3 отримав 200 000 доларів США зі сплатою 14 процентів річних., а 16.04.07 року і 06.06.08 року сторони внесли зміни в цей кредитний договір за умовами яких ОСОБА_3 отримав 400 000 доларів США зі сплатою 18 процентів річних.
Як вбачається з договорів ( а.с. 24-27) від 16.04.2007 року, позивач уклав з відповідачем іпотечний договір, предметом якого стала двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності іпотекодавцю - ОСОБА_2 заставна вартість якої складає 145 000 доларів США.
Згідно листів ( а.с. 29-31) та пояснень представника позивача, в грудні 2008 року позивач звернувся до ОСОБА_3, з письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості в розмірі 6 428 доларів США, а станом на лютий 2009 року заборгованість становила 8 527 доларів США. про що не заперечував і представник відповідача. Згідно іпотечного договору, іпотеко держатель у випадку невиконання боржником зобов»язань кредитним договором, має право звернути стягнення на предмет іпотеки і реалізувати відповідно до розділу 5 цього договору на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. ст. 11, 33, 39 ЗУ « Про іпотеку», іпотекодавець за невиконанням боржником основного зобов'язання несе відповідальність в межах вартості предмета. У разі задоволення позову ,у рішення суду необхідно зазначити початкову ціну продажу іпотеки.
Як вбачається зі звіту (а.с. 43-60), довідки (а.с. 88) та свідоцтва (а.с 66), відповідач є єдиним власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 ринкова вартість якої становить 86 398 доларів США і в якій проживає сам відповідач.
Згідно ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житлове приміщення.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.
Враховуючи те, що боржник за кредитним договором ОСОБА_3 не виконує належним чином свої кредитні зобов'язання, то порушення права позивача повинні бути захищенні шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення відповідача з квартири.
При цьому суд не приймає тверджень представника відповідача в тій частині, що позивач втратив право вимоги, оскільки без згоди відповідача збільшився обсяг його відповідальності. Ці твердження спростовуються умовами іпотечного договору в п. 1.1. якого зазначено, що договір іпотеки забезпечує вимоги іпотеко держателя за договором кредиту, змін до цього договору, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладенні в майбутньому.
Крім того, суд не приймає тверджень представника відповідача про необхідність застосування до правовідносин між сторонами аналогій закону у вигляді ст. 559 ЦК України оскільки ці твердження безпідставні, так як правовідносини між сторонами врегульовані спеціальним законом та договором і не потребують застосування аналогії закону.
Вирішуючи позов таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача (1700+500+250) = 2450 грн. понесених позивачем судових витрат.
Позов задовольнити
Звернути стягнення на предмет іпотеки двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 62.60 м2 яка належить ОСОБА_2 на праві власності, в рахунок заборгованості за кредитним договором в 662 092 гривень 31 коп., шляхом реалізації через проведення прилюдних торгів.
Встановить початкову ціну реалізації квартири АДРЕСА_1 на рівні 86 388 доларів США.
Веселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Стягнути на користь ПАТ «Імексбанк» з ОСОБА_2 2 450 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м.Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів, з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.