ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-423/2010
провадження № Б/Н 201
"27" грудня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Куренкова Є.С.,
при секретарі Кононенко А.І., Сокуренко Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні № 217 по вул. Кошиця, 5А в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованої суми за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованої суми за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що згідно договору про іпотечний кредит № К2S4GI0000004416 від 29.12.2007 року відповідачці був наданий кредит в сумі 909000 гривень 00 копійок, строком погашення не пізніше 29.12.2037 року зі сплатою 15 % річних. На виконання умов договору про іпотечний кредит між позивачем та відповідачкою був укладений 29.12.2007 року іпотечний договір № К2S4GI0000004416, згідно якого відповідачки зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання своїх зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Однак ОСОБА_2 в повному обсязі не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредиту в строк, заборгованість перед банком зростає та станом на 03.07.2010 року становить 1324866 гривень 73 копійки, тому просить стягнути з відповідачки вказану суму боргу та 1700 гривень 00 копійок судового збору, 30 гривень 00 копійок оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала стосовно поданого представником позивача розрахунку заборгованості, однак визнала сам факт існування боргу.
Представник відповідачки наданий розрахунок заборгованості вважає помилковим, значно завищеним, порівняно з умовами договору та таким, що не може бути використаний як доказ по справі.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
29.12.2007 року між позивачем та відповідачкою укладений договір про іпотечний кредит № К2S4GI0000004416, за яким відповідачці був наданий кредит в сумі 909000 гривень 00 копійок, строком погашення не пізніше 29.12.2037 року зі сплатою 15 % річних (а. с. 4-7).
29.12.2007 року між позивачем та відповідачкою був укладений іпотечний договір№ К2S4GI0000004416 (а. с. 8-11), згідно п. 1.1 якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме двохкімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 72 кв.м., житловою площею 37,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 2.1.5 іпотечного договору, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством. Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках передбачених п. 5.2.4 договору про іпотечний кредит.
29.12.2007 року був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а. с. 11-12).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачка свої зобов'язання по сплаті заборгованості по договору іпотечного кредиту належним чином не виконує, тому підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборговані 1324866 гривень 73 копійки.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, право позивача на звернення стягнення на предмети іпотеки для задоволення своїх вимог передбачено п. 2.1.5 іпотечного договору.
Суд приходить до висновку, що позивач вжив усіх передбачених законом та договором заходів для належного повідомлення відповідачки про порушення нею умов договору, набувши право звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».
Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст.38 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При задоволенні позовних вимог з відповідачки на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» підлягають стягненню 1700 гривень 00 копійок судового збору (а. с. 1), 30 гривень 00 копійок оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а. с. 1), а також підлягають стягненню на користь держави 90 гривень 00 копійок судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209 ч. 3, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 590, 610, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборговані 1324866 гривень 73 копійки за договором про іпотечний кредит № К2S4GI0000004416 від 29.12.2007 року та у рахунок погашення заборгованості на суму 1324866 гривень 73 копійки звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору про іпотечний кредит № К2S4GI0000004416 від 29.12.2007 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу квартири будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 1700 гривень 00 копійок судового збору, 30 гривень 00 копійок оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього: 1730 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 90 гривень 00 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: