25 серпня 2015 року Справа № 803/1997/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - позивач, ПП «ТК «Укр-Петроль») звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 13 липня 2015 року №0013702100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 66528,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на 44352,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22176,00 грн.); №0013742100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 1638,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на 1092,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 546,00 грн.); №0013752100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 9543,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на 6362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3181,00 грн.); №0013762100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 35950,50 грн. (в тому числі: за основним платежем на 23967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11983,50 грн.); №0013772100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 140520,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на 93680,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46840,50 грн.)
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку ПП «ТК «Укр-Петроль» за квітень 2015 року, щодо порушення підприємством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 року в сумі 169453,00 грн.
На підставі акта перевірки від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2015 року №0013702100, №0013742100, №0013752100; №0013762100, №0013772100, з якими позивач з не погоджується, вважає, що вони прийняті із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Зазначає, що відображення в декларації з акцизного податку вартості реалізації товарів, що не підлягають акцизному оподаткуванню, виключають виявлений інспекцією факт заниження акцизного податку ПП «ТК «Укр-Петроль», який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 року в сумі 169453,00 грн. і, відповідно, порушення підприємством положень ПК України щодо заниження акцизного податку.
Позивач вважає, що у відповідача не було належних правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, доводи контролюючого органу щодо неправомірного відображення у Додатку 6 до декларації з акцизного податку вартості від реалізації товарів для комерційного використання не підтверджені належними доказами, з огляду на що просить визнати оскаржувані рішення протиправними та скасувати.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника ПП «ТК «Укр-Петроль».
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ПП «ТК «Укр-Петроль» не визнав, зазначив, що камеральною перевіркою податкової звітності з акцизного податку за квітень 2015 року встановлено невідповідність в додатку 6 декларації відображеної суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету декларації з акцизного податку. Так, в Додатку 6 до декларації з акцизного податку за квітень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання, однак дана сума не включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам. Крім того, відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через колонки кінцевому споживачу незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ПП «ТК «Укр-Петроль» не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просила відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 червня 2015 року головним державним ревізором-інспектором Луцької ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової звітності з акцизного податку за квітень 2015 року ПП «ТК «Укр-Петроль», за результатами якої складено акт від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 (а.с.14-19).
Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 ПК України ПК України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 року в сумі 169453,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2015 року: №0013702100 (а.с.20), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 44352,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22176,00 грн.; №0013742100 (а.с.21), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 1092,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 546,00 грн.; №0013752100 (а.с.22), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 6362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3181,00 грн.; №0013762100 (а.с.23), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 23967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11983,50 грн.; №0013772100 (а.с.24), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на 93680,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46840,50 грн.
За даними акту камеральної перевірки від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 за результатами аналізу податкової звітності ПП «ТК «Укр-Петроль» за квітень 2015 року перевіркою встановлено невідповідність в додатку 6 декларацій з акцизного податку відображеної суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету декларації.
Так, перевіркою встановлено, що позивачем в розділі 5.4 та розділі 6.4 Додатку 6 до декларації з акцизного податку за квітень 2015 року від 19 травня 2015 року №9100479235 відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 128395,91 грн. та в сумі 758641,64 грн. (а.с.26-36); в розділах 5.4 та розділах 6.4 Додатків 6 до декларації з акцизного податку за квітень 2015 року від 19.05.2015 року №9100537991 відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в таких сумах: 131779,78 грн. та 1741827,87 грн.; 39577,32 грн. та 87660,32 грн.; 5135,19 грн. та 16682,82 грн.; 145349,18 грн. та 333991,98 грн. відповідно (а.с.49-51), однак дані суми не були включені до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам у загальному розмірі 169453,00 грн.
Однак, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Згідно із пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
При цьому, підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004р. №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.
Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.
Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.
Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №14, Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:
графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;
графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр.3 - гр.4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.
З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.
Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).
Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.
Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відтак, з наведеного випливає, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону №265.
Також виключення застосування РРО при відпуску нафтопродуктів за відомостями та за талонами підтверджується положеннями Інструкції №281.
Так, згідно із пунктом 10.3.1.1 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.
При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункт 10.3.4.2 Інструкції №281).
Пунктом 10.3.2 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.
У Змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Таким чином, до графи 3 Додатку 6 до декларації з акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 - дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.
З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.
Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 ПК України).
Таким чином, під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності.
Згідно з актом камеральної перевірки від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 (а.с.14-19) перевірці підлягала податкова звітність позивача з акцизного податку за квітень 2015 року, однак контролюючим органом фактично було перевірено порядок визначення складу податкових зобов'язань та повнота їх нарахувань, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 ПК України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.
Таким чином, під час проведеної Луцькою ОДПІ камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, тому суд вважає, що викладені в акті перевірки від 18 червня 2015 року №2394/21.1/36905994 (а.с.14-19) висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними, передчасними та ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.07.2015 року №0013702100, №0013742100, №0013752100, №0013762100, №0013772100, з огляду на що дані рішення слід скасувати як протиправні.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1011,84 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжних доручень від 28.07.2015 року №8306 (а.с.2), №8307 (а.с.3), №8309 (а.с.4), №8311 (а.с.5), №8308 (а.с.6).
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 13 липня 2015 року №0013702100, №0013742100, №0013752100, №0013762100, №0013772100.
Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (45244, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Ківерцівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 36905994) судові витрати в сумі 1011,84 грн. (одна тисяча одинадцять грн. 84 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_2Плахтій
Постанова в повному обсяза складена 31 серпня 2015 року.