25 серпня 2015 року Справа № 803/2032/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Волинь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Волинь» (далі - позивач, ТзОВ «ФК «Волинь», товариство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), у якому просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог визнати протиправними дії Луцької ОДПІ щодо нарахування ТзОВ «ФК «Волинь» штрафних санкцій у розмірі 176508,94 грн. у зв'язку з недотриманням строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.08.2015 року №0015171501, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 176508,94 грн. за платежем: податок на додану вартісь з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
В обгрунтування позовних вимог ТзОВ «ФК «Волинь» вказує на безпідставність висновків податкового органу, зроблених в ході проведення перевірки дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, відтак протиправність прийнятого за її наслідками податкового повідомлення-рішення про застосування до товариства штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 176508,94 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та просила в позові ТзОВ «ФК «Волинь» відмовити повністю. В поданих до суду письмових запереченнях Луцька ОДПІ зазначає, що у зв'язку з незабезпеченням товариством своєчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання протягом граничного терміну сплати, передбаченого Податковим кодексом України (далі - ПК України), податковим органом правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 05.08.2015 року №0015171501, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 176508,94 грн.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 28.07.2010 року ТзОВ «ФК «Волинь» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №139555, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.10-12).
Як свідчать матеріали справи, Луцькою ОДПІ 23.06.2015 року складено акт №2468/15.1/37204658 про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «ФК «Волинь» (а.с.13-14), яким встановлено, що в порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України ТзОВ «ФК «Волинь» не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання протягом граничного строку сплати по податку на додану вартість, а саме:
в сумі 104963,00 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 39823,30 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 481817,80 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 5094,00 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 546957,50 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 581686,80 грн. по строку сплати 30.03.2015 року - фактично сплачено 31.03.2015 року;
в сумі 4747,00 грн. по строку сплати 03.04.2015 року - фактично сплачено 20.04.2015 року.
Не погоджуючись з актом перевірки від 23.06.2015 року №2468/15.1/37204658, ТзОВ «ФК «Волинь» подало заперечення від 06.07.2015 року за вих.№188 до Луцької ОДПІ, яка листом від 13.07.2015 року за №10575/10/03-18-15-01 «Про розгляд заперечення» їх відхилила (а.с.16-20).
На підставі акту перевірки від 23.06.2015 року №2468/15.1/37204658 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2015 року №0015171501, яким зобов'язано ТзОВ «ФК «Волинь» сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 176508,94 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на доадну вартість (а.с.63).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному товариством податковому повідомленню-рішенню та діям податкового органу щодо нарахування позивачу штрафних санкцій, суд враховує наступне.
Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачає п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що висновки податкового органу про затримку на 1 календарний день сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1760342,40 грн. базуються на тому, що згідно договору про розстрочення податкового боргу від 31.03.2015 року №44, укладеного між Луцькою ОДПІ та ТзОВ «ФК «Волинь», розстрочено вказану суму грошового зобов'язання товариства, визначеного у декларації з ПДВ за лютий 2015 року. Оскільки останнім днем сплати даного зобов'язання було 30.03.2015 року, а договір про розстрочення укладено 31.03.2015 року, то Луцька ОДПІ констатувала порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ на 1 календарний день.
Однак, на думку суду, такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, як свідчать матеріали справи, у поданій податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року ТзОВ «ФК «Волинь» самостійно визначило до сплати суму ПДВ в розмірі 1760343,00 грн. (а.с.29-34).
31.03.2015 року між Луцькою ОДПІ та ТзОВ «ФК «Волинь» укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань за №44, згідно умов якого податковий орган надав платнику податків розстрочення сплати грошових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1760342,40 грн. під проценти строком з 30.03.2015 року по 15.07.2015 року (а.с.22-24). Факт сплати позивачем розстроченого грошового зобов'язання підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.25-28).
Згідно ст.32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.
Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Відповідно до ст.100 ПК України визначено порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Так, пунктом 100.1 даної статті передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п.100.2 ст.100 ПК України).
Отже, ПК України передбачає можливість розстрочення як грошових зобов'язань, так і податкового боргу.
Як встановлює п.100.13 ст.100 ПК України, порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (далі - Порядок), згідно п.1.4 якого розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Пунктом 1.9 Порядку передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Як встановлено судом, між відповідачем та ТзОВ «ФК «Волинь» було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань, а не податкового боргу, відтак строк дії даного розстрочення згідно вимог п.1.9 Порядку починається з дати, визначеної законом для сплати податку, в даному випадку - з 30.03.2015 року, що і вірно відображено в самому договорі.
З врахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку про необгрунтованість та безпідставність висновків Луцької ОДПІ щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1760341,40 грн., відтак застосування контролюючим органом до ТзОВ «ФК «Волинь» 10% штрафу вказаної суми є протиправним.
Водночас судом встановлено, що 03.04.2015 року ТзОВ «ФК «Волинь» подало до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, у якому самостійно відобразило зменшення податкового кредиту на 4747,00 грн, збільшення суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 4747,00 грн. та самостійне нарахування платником штрафу у зв'язку з виправленням помилки в сумі 142,00 грн. (а.с.39-43).
У відповідності до вимог п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються
Отже, ПК України передбачає обов'язок платника податків сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Як встановлено судом, ТзОВ «ФК «Волинь» до подання уточнюючого розрахунку від 03.04.2015 року суму недоплати ПДВ в розмірі 4747,00 грн. не сплатило. Вказана обставина підтверджується зворотнім боком облікової картки товариства по ПДВ (а.с.72-80) та не заперечувалась представником позивача в судовому засіданні. Сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4747,00 грн. була погашена при зарахуванні позивачем коштів до бюджету згідно платіжного доручення від 20.04.2015 року на суму 586781,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТзОВ «ФК «Волинь» порушено строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4747,00 грн., отже застосування до позивача штрафу в розмірі 10% від даної суми згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.
При цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність порушення граничних строків сплати суми ПДВ в розмірі 4747,00 грн. з огляду на те, що 14.04.2015 року товариством було подано до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому відображено збільшення податкового кредиту на суму 4895,00 грн. (а.с.44-48). Крім того, товариство зазначає, що у декларації з ПДВ за грудень 2014 року станом на дату її подання сума залишку від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ та яка обліковувалась на картці платника податку, становила 1330468,60 грн., а в декларації за лютий 2015 року сума залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів визначена у розмірі 504774,00 грн., однак не була врахована при проведенні перевірки.
Оскільки ПК України визначено чіткий обов'язок платника податків сплатити суму недоплати до подання уточнюючого розрахунку, а згідно картки особового рахунку ТзОВ «ФК «Волинь» станом на дату подання вказаного уточнюючого розрахунку переплата у позивача по ПДВ була відсутня, відтак встановлене контролюючим органом порушення позивачем граничних строків сплати ПДВ в розмірі 4747,00 грн. є обгрунтованим.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015 року №0015171501 в частині застосування до ТзОВ «ФК «Волинь» штрафу в сумі 176034,24 грн., з огляду на що в цій частині зазначене рішення слід скасувати.
Разом з тим, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій Луцької ОДПІ щодо нарахування ТзОВ «ФК «Волинь» штрафу до задоволення не підлягає з врахуванням такого.
Згідно п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України закріплено право податкового органу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, ПК України передбачає право відповідача застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства.
Водночас публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу неправомірного застосування до позивача штрафу згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, якому суд надав правову оцінку, а відтак вимога ТзОВ «ФК «Волинь» про визнання протиправними дій Луцької ОДПІ щодо нарахування штрафу є необгрунтованою та безпідставною.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як передбачає частина третя статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З врахуванням того, що даний адміністративний позов задоволено частково, на користь позивача слід присудити суму судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 696,54 грн., що сплачений при поданні позовної заяви та заяви про зміну позовних вимог згідно платіжних доручень №6403 від 31.07.2015 року та №6440 від 12.08.2015 року (а.с.2, 64).
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 05 серпня 2015 року №0015171501 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Волинь» штрафу в сумі 176034,24 грн. (сто сімдесят шість тисяч тридцять чотири грн. 24 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Волинь» (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 7А, код ЄДРПОУ 37204659) судові витрати в сумі 696,54 грн. (шістсот дев'яносто шість грн. 54 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_3Плахтій
Постанова в повному обсязі складена 31 серпня 2015 року.