Справа № 1-98/11
Рядок статзвіту № 22
27 вересня 2011 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Піскунов В.М.
секретар - Яцук О.П., .
з участю прокурора - Богельської О.Б.
захисник - ОСОБА_1
представник потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, працюючого охоронцем охоронної фірми «Баракуда» в м. Київ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що 28.12.2010 року близько 22 год. 30 хв. за попередньою змовою, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на вул. 1-го Травня в м. Костопіль, біля магазину «Артем», виявили перехожого ОСОБА_5 та з метою заволодіння його майном, здійснили на останнього напад, який поєднувався із насильством небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5, що виразився у поваленні ОСОБА_3 потерпілого на землю, нанесенні ударів ногами по обличчю, тулубу та в той час здушенні шиї потерпілого ОСОБА_4, в ході чого ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та в ході чого намагались заволодіти грошовими коштами в сумі 22 грн. та мобільним телефоном марки Нокіа 2610., вартістю 150 грн. належних ОСОБА_5, однак свої злочинні наміри не довели до завершення, так як потерпілий вчинив їм супротив і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані працівниками міліції.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав частково, зокрема в тому, що спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, однак попередню змову з ОСОБА_4 у побитті та нападі з метою заволодіння чужим майном заперечив. Пояснив, що у вечірній час 28.12.2010 року він разом з ОСОБА_4 та іншими хлопцями в різних кафе м. Костопіль вживав алкоголь та пиво у великих кількостях. Подальші події того вечора він добре не пам'ятає, із-за свого п'яного стану. Пам'ятає, що коли він стояв біля аптеки на вул. 1 Травня, що в м. Костопіль сам, оскільки ОСОБА_4 десь подівся, підійшов потерпілий і попросив цигарку та пішов далі. Потім він побіг за потерпілим, причину цього пояснити не може, штовхнув руками в спину, від чого останній впав на землю і наніс йому декілька ударів ногою по тулубу. В цей момент з'явився ОСОБА_4, який нахилився над потерпілим. Потерпілий попросив його не бити та допомогти знайти окуляри. Бійку припинили, потерпілий піднявся, до нього хтось підійшов і вони вдвох пішли до ОСОБА_4, а він в цей час відбіг за один із будинків, зняв куртку, рюкзак і побіг до ОСОБА_4, щоб виручити. Що далі було взагалі не пам'ятає, оскільки до тями прийшов, коли незнайомий чоловік тягнув з дороги і в той час приїхали працівники міліції. Його незнайомець привіз в райвідділ міліції, де побачив ОСОБА_4
Наскільки пам'ятає, то ні він, ні ОСОБА_4 грошей і мобільного телефона у потерпілого не вимагали і не забирали. Все це у них було. В райвідділі міліції він особисто дав 50 грн. потерпілому на таксі. В райвідділі міліції їх обшукали і ніяких речей потерпілого не виявили.
Він був в стані сильного алкогольного сп'яніння, погано пам'ятав події, працівники міліції чинили тиск. В ту ніч підписував явку з повинною, пояснення, а потім покази слідчому про те, що відбулося давав з розповідей працівників міліції, які були в його поясненні.
Вважає, що в такій ганебній поведінці винна горілка, щиро кається.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав частково, зокрема в тому, що утримував потерпілого за шию, однак попередню змову з ОСОБА_3 у нападі з метою заволодіння чужим майном заперечив. Пояснив, що події вечора 28.12.2010 року пам'ятає погано, оскільки був сильно п'яний. Знаходячись з ОСОБА_3 біля аптеки по вул. 1 Травня в м. Костопіль він пішов до мосту за аптеку справляти природні потреби, а ОСОБА_3 залишився сам. Перебуваючи за аптекою зняв куртку, однак побачив як ОСОБА_3 по вул. 1 Травня побіг в сторону центра міста за невідомим чоловіком (потерпілим) і він теж побіг за ними. Підбігши побачив, що потерпілий стояв навколішки, то схопив і почав тримати за шию, щоб не встав. В цей час ОСОБА_3 наніс два удари ногою по тулубу. Потерпілий почав просити, щоб не били і допомогли знайти окуляри. Зупинились і в цей час підійшов незнайомець. Після цього хтось з них вдарив кулаком в обличчя і до тями прийшов коли приїхали працівники міліції. З ОСОБА_3 зустрілись в райвідділі міліції.
Ні він, ні ОСОБА_3 грошей і мобільний телефон у потерпілого не вимагали і не забирали. Ніяких речей потерпілого у них не виявили, а ОСОБА_3 навіть дав 50 грн. потерпілому на таксі.
В райвідділі міліції сказали, що нічого їм не буде, треба дещо підписати, тиснули, був п'яний і в ту ж ніч підписав пояснення та протокол явки з повинною. Потім покази слідчому про те, що відбулось, давав з розповідей працівників міліції, які були в його поясненні.
Чому так поступив пояснити не може, щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 28.12.2010 року після роботи та вживання невеликої кількості спиртного, по вул. 1 Травня в м. Костопіль, повертався додому. Захотів закурити і підійшов до незнайомця. В цей час інший перебігав вулицею за кіоск (підсудний ОСОБА_4Ю.), а другий підсудний ОСОБА_3 запропонував докурити його цигарку, він відмовився і пішов далі. Потім почув, що хтось підбігає, тоді відчув удар по ногах від якого впав на землю. Після цього хотів піднятись, однак ОСОБА_3 наніс декілька ударів ногою по тулубу, обличчю від чого спали окуляри. Далі, коли стояв навколішки відчув як другий почав душити за шию. Хто вимагав гроші і мобільний телефон не розібрав. Хтось забрав 21 чи 22 грн., телефон не забрали, він був на шнурку на шиї, тягнули за нього. Попросив, щоб відпустили і допомогли знайти окуляри. Відпустили і в цей час підійшов незнайомець, він йому поскаржився, що на нього напали. Він затримав ОСОБА_4, якого ударом перевалив через огорожу, а ОСОБА_3 повернув 20 грн. і почав втікати, його затримав незнайомець.
Він був тверезий, відносно них, вони були сильно п'яні. Йому спричинені матеріальна і моральна шкода, яка буде пізніше заявлена в цивільному порядку, вже відшкодовано 700 грн. матеріальної та 2 000 грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що рухаючись на власному автомобілі 28.12.2010 року по вул. 1 Травня побачив, що на дорозі за 40 м від перехрестя за магазином «Артем» на проїзній частині дороги лежав незнайомий хлопець, він був непритомний. Він його відтягнув з дороги, під'їхали працівники міліції і на їх прохання він відвіз того хлопця в райвідділ, це підсудний ОСОБА_3
Коли під'їхав бійки не бачив, ніхто нікого не затримував і не скаржився на пограбування.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що, проїжджаючи 28.12.2010 року біля магазину «Артем» в м. Костопіль, він побачив бійку трьох чоловіків і не зупиняючись викликав міліцію.
Заслухавши пояснення підсудних, потерпілого, свідків, доводи обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали кримінальної справи в повному обсязі, суд вважає, що винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні з огляду на такі підстави.
За вимогами ч. 2 ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Так, за версією обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили розбійний напад за попередньою змовою. В той же час з наданих пояснень підсудними вбачається, що майно потерпілого у них вилучено не було, попередньої змови про напад не було, оскільки перед побиттям потерпілий мав розмову тільки з ОСОБА_3, а ОСОБА_4 приєднався пізніше, що підтвердив в своїх поясненнях і потерпілий. Також це узгоджується з протоколами огляду наданих потерпілим грошових купюр та мобільного телефону, які знаходились в нього (а.с.5) та поясненнями працівника міліції ОСОБА_8, що особисті речі підсудних були знайдені в різних місцях, а будь-яких речей потерпілого у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було вилучено.
Допитані в судовому засіданні працівники Костопільського РВ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будь-яких переконливих пояснень законності дій по отриманню та оформленню від підсудних явок з повинною, пояснень 28.12.2010 року, але датування їх ОСОБА_9 04.01.2011 року, а підписання ОСОБА_8 та хто з них які конкретно процесуальні документи оформляв в той час, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були в стані алкогольного сп'яніння, суду не надали. При цьому наявність алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працівники міліції підтвердили, що узгоджується як з показаннями самих підсудних, потерпілого так і висновками № 664 та № 663 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп'яніння (а.с.78,92).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що протоколи явок з повинною, пояснення та на їх підставі подальші показання на досудовому слідстві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недопустимими доказами.
Будь-яких інших доказів вини підсудних в інкримінованому їм злочині досудовим слідством не надано, судом не здобуто.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В той же час вина підсудних у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, також стверджується судово-медичним висновком №31 від 26.01.2011 року, згідно якого у потерпілого виявлені садна чола, тильної поверхні лівої кисті, синці повік правого ока, лівого ліктя, підвивих 5-го верхнього лівого зуба, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень; перелом 8-го лівого ребра належить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.с.104-106); протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_5 в ході чого він настояв на своїх показах та на місці події показав обставини нападу та нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченими (а.с. 111).
Таким чином в судовому засіданні не було доведено, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили розбійний напад стосовно ОСОБА_5 за попередньою змовою. Суд вважає, що у матеріалах справи вбачається, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу і їх вина в цьому повністю доведена матеріалами справи. У зв'язку з цим суд вважає за правильне перекваліфікувати дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та конкретні обставини справи.
Обтяжуючою обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючими обставинами є щире каяття, сприяння слідству.
По місцю проживання підсудний характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та конкретні обставини справи.
Обтяжуючою обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючими обставинами є щире каяття, сприяння слідству.
По місцю проживання підсудний характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Суд також враховує те, що при відсутності цивільного позову підсудні добровільно відшкодували потерпілому матеріальну шкоду в сумі 700 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 2700 грн.
Зважаючи на вказане, суд прийшов до висновку, що підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 має бути призначене покарання без позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України суд враховуючи тяжкість злочину, особу винних, їх щире каяття та інші обставини справи приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, прийнявши рішення про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ст.ст.75,76 КК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 187 КК України та обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Покласти на засудженого обов”язки, передбачені п.п. 2,3 ст.76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 „підписка про невиїзд” залишити в силі до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 187 КК України та обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Покласти на засудженого обов”язки, передбачені п.п. 2,3 ст.76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 „підписка про невиїзд” залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Речові докази - окуляри чоловічі (а.с. 129) - повернути, мобільний телефон марки Нокіа 2610, грошові кошти в сумі 20 грн. (а.с. 129) - залишити потерпілому ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. .
Суддя: Піскунов В.М.