Вирок від 13.05.2011 по справі 1-4/11

Справа № 1-4/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2011 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Клименко С.М.

при секретарі Кузуб К.О.

з участю прокурора Мигаль В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, жонатого, має на утриманні неповнолітню дитину, учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він працюючи на посаді слідчого СВ Глобинського РВ ГУМВС України в Полтавській області згідно наказу начальника ГУМВС України в Полтавській області № 63 о/с від 27 вересня 1994 року та являючись згідно ст.20 Закону України «Про міліцію» представником державного органу виконавчої влади, зловживаючи наданою йому владою, діючи всупереч вимог ст.ст.2,5,10 Закону України «Про міліцію», ст.ст.22, 114 КПК України та інтересам служби та в інтересах ОСОБА_2 з метою підтвердження останнього позиції захисту на досудовому слідстві та з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності під час розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України, умисно підробив пояснення від 14 грудня 2005 року від імені ОСОБА_3, яке відбирається у відповідності до вимог ст.97 КПК України, власноручно виклавши в ньому обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14 грудня 2005 року на 215 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя за участю водія ОСОБА_2, які не відповідають дійсності та підтверджують показання обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому слідстві та підробивши підписи від імені ОСОБА_3

Так, у відповідності до висновків повторної додаткової судово-почеркознавчої експертизи № 4065 від 15 вересня 2009 року рукописні записи в поясненні від 14 грудня 2005 року від імені ОСОБА_3 виконані ОСОБА_1 Підписи від імені ОСОБА_3 в поясненні від 14 грудня 2005 року виконані не ОСОБА_3 а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 було заподіяно істотну шкоду інтересам держави, що виразилося у підриві авторитету державного органу та тривалому досудовому слідству по кримінальній справі та її судовому розгляду.

За вказаними епізодами дії ОСОБА_1 кваліфіковано ч.3 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, як умисне, в інтересах третіх осіб використання влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, вчинене працівником правоохоронного органу та в підробленні будучи службовою особою документу.

Однак, як в ході досудового слідства, так і в ході судового розгляду справи не добуто доказів, що доводять участь ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів.

Так, в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому обвинуваченні не визнав повністю та пояснив, що він у складі слідчо-оперативної групи Глобинського РВ ГУ МВС України в Полтавській області як слідчий разом з дізнавачем ОСОБА_4 та інспекторами ДАІ виїжджав на дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 14 грудня 2005 року на 215 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя за участю двох автомобілів Таврія і ОСОБА_5. Водій Таврії був смертельно травмований, а пасажир ОСОБА_5 ОСОБА_3 був відправлений до лікарні. Він складав протокол огляду місця пригоди. Ні в кого з учасників ДТП на місці він пояснень не відбирав, у водія ОСОБА_5 ОСОБА_2 нічого не питав і той йому нічого не пояснював. Дорожньо-транспортна

пригода сталася вранці, а по обіду він прийшов до Градизької лікарні, де перебував ОСОБА_3, який знаходився на третьому поверсі в палаті один, давав йому пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди, писати він не міг, тому він написав пояснення сам, а той власноручно підписав. Потім була порушена кримінальна справа відносно водія ОСОБА_5 ОСОБА_2, по якій він проводив якісь слідчі дії, зараз вже не пам'ятає точно які, ОСОБА_2 не допитував, потім в нього забрали кримінальну справу і передали іншому слідчому, і тільки через три роки, коли він звільнився вже з органів внутрішніх справ в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, його стали обвинувачувати в підробленні підписів на поясненні написаному ним від імені ОСОБА_3, який помер та порушили кримінальну справу. Він підпису ОСОБА_3 не підробляв, злочину ніякого не вчиняв, тому просив суд його виправдати.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість в вчинені злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 14 грудня 2005 року біля 7 год. 30 хв. поблизу с.Кагамлик Глобинського району Полтавської області на 215 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_1 працюючи на посаді слідчого СВ Глобинського РВ ГУМВС України в Полтавській області згідно наказу начальника ГУМВС України в Полтавській області № 63 о/с від 27 вересня 1994 року в складі слідчо-оперативної групи виїхав на пригоду разом з ОСОБА_6, яка виконувала обов'язки слідчого, та інспекторами Градизької роти ДПС. Він складав протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, пояснень ні у учасників дорожньо-транспортної пригоди, ні у свідків не відбирав. Після огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та складання необхідних процесуальних документів ОСОБА_1 приїхав до Градизької лікарні, піднявся до відділення, де перебував потерпілий ОСОБА_3 з метою опитати його про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Стан ОСОБА_3 був задовільний та він пояснив, що зіткнення відбулося, коли велосипедист, який їхав попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 різко змінив напрямок руху та він підбив руку водія ОСОБА_2 Внаслідок чого той виїхав на смугу зустрічного руху і сталося зіткнення з автомобілем Таврія. ОСОБА_1 написав пояснення, і слова « з моїх слів записано вірно та мною прочитано власноручно», під якими ОСОБА_7 поставив три підписи.

До таких висновків суд прийшов враховуючи наступне.

Висновком експерта № 31 від 23 січня 2008 року (а.с.28-30 т.1) встановлено, що три підписи в поясненні від 14 грудня 2005 року наданого на дослідження біля позначок V виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Із висновку спеціаліста № 447 від 06 червня 2008 року ( а.с.56- 57 т.1) вбачається, що проведеним почеркознавчим дослідженням, на яке було надано пояснення від 14 грудня

2005 року на ім'я начальника Глобинського РВ УМВС від імені ОСОБА_3 і на вирішення якого були поставно питання: ким, ОСОБА_1 чи іншою особою виконані підписи біля позначок V в наданому поясненні від 14 грудня 2005 року, вбачається, що в зв'язку з повною транскрипційною розбіжністю досліджуваних підписів і зразків підписів ОСОБА_1 виконаних від свого імені та від імені ОСОБА_8 не представилось можливим виявити ознаки, що відображають індивідуальну сукупність навичок виконавця підписів, які б могли бути використані для встановлення особи виконавця, тому питання про виконання підписів біля позначок V в пояснені не вирішувалось.

На вирішення повторно-додаткової судово-почеркознавчої експертизи № 4065 від 15 вересня 2009 року були поставлені такі питання: чи виконаний текст пояснення ОСОБА_3 від 14 грудня 2005 року ОСОБА_1, чи виконаний напис «З моїх слів записано вірно, мені прочитано в чім і розписуюсь» в поясненні ОСОБА_3 від 14 грудня 2005 року ОСОБА_1, чи виконані три підписи біля позначок V в поясненні від імені ОСОБА_3 навмисно зміненим почерком, ким - громадянином ОСОБА_3 чи іншою особою виконані три підписи в поясненні ОСОБА_3

біля позначок V, чи виконані підписи від імені ОСОБА_3 у поясненнях від 14 грудня 2005 року ОСОБА_1, на дослідження надано вільні зразки підписів та почерку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і пояснення від 14 грудня 2005 року від імені ОСОБА_3 Згідно висновків зазначеної експертизи ( а.с.98-119 т.2) рукописні записи в поясненні від 14 грудня 2005 року від імені ОСОБА_3: на лицьовій стороні - що починаються та закінчуються словами: «ОСОБА_9 РВ…», «…момент його», на зворотній стороні - що починаються та закінчуються словами: «понесло від …» «…був ще живий», «З моїх слів записано вірно, мені прочитано в чім і розписуюсь», «слідчий СО ОСОБА_1 14.12.05 р.», виконані ОСОБА_1. Підписи від імені ОСОБА_3 в поясненні від 14 грудня 2005 року від імені ОСОБА_3 : на лицьовій стороні документа - в рядку «ст.63 Конституції мені роз'яснена» , внизу під рукописними записами - на зворотній стороні документа - під рукописним записом « З моїх слід записано вірно, мені прочитано в чім і розписуюсь» виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжньому підпису ОСОБА_3 Встановити, чи виконані ОСОБА_1 підписи від імені ОСОБА_3 у вказаному вище документі не виявилось можливим з причин, наведених в дослідницькій частині висновку, а саме: порівнянням описаних підписів з підписами та почерком ОСОБА_1 дійти до певного (позитивного або негативного) висновку не вдалося. Це пояснюється тим, що досліджувати підписи виконані з наслідуванням, є обмеженим за об'ємом та простим за будовою графічним матеріалом, в якому не відобразились в достатньому обсязі ознаки почерку виконавця.

Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2010 року, який набрав законної сили 04 квітня 2011 року, ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 та ч.2 ст.286 КК України визнано невинним та виправдано в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, в мотивувальній частині якого зазначено, що суд дає оцінку і письмовим поясненням ОСОБА_3, де він підтвердив про наявність велосипедиста та неправомірні дії останнього і рефлекторне своє втручання в керування автомобілем, що свідок ОСОБА_1 підтвердив особисте відібрання таких пояснень від ОСОБА_3 Також зазначено, що суд критично відноситься до висновків почеркознавчої експертизи, де спростовується підпис ОСОБА_3 на поясненнях даних ним, так як в матеріалах кримінальної справи відсутній процесуальний документ проведення виїмки документів з достовірними зразками підпису ОСОБА_3, а є лише протокол огляду . Як заявив в судовому засіданні батько ОСОБА_3 всі зразки надала за своїм вибором потерпіла ОСОБА_10 ОСОБА_6 пояснення повністю підтверджуються , також невідомо, де відбулася

видача ОСОБА_10 робочих документів зі зразками підпису ОСОБА_3 (або за місцем проживання ОСОБА_10 або на підприємстві або тощо).

Допитані в судовому засіданні свідки, лікарі Градизької лікарні, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили, що ОСОБА_3 поступив до лікарні з травмами отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди сумісними з життям, до початку оперування перебував у свідомості, вів себе адекватно.

Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України відсутня.

Судом досліджені всі матеріали справи.

По справі, з урахуванням вимог ст.16-1 КПК України, вичерпані можливості для добуття нових доказів вини підсудного, а тому підстави для повернення справи на додаткове розслідування відсутні.

Сторони вважали, що вони надали суду всі докази на підтвердження обвинувачення та захисту відповідно.

Відповідно до положення ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1Г підлягає виправданню в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України та виправдати в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд - скасувати.

Арешт на майно ОСОБА_1 - транспортні засоби: ЗАЗ-110307 державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, ПГМФ - 8302 державний номерний знак ВІ 44058 ХТ, 2007 року випуску накладений постановою від 20 листопада 2009 року зняти.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з дня його проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний суд.

Суддя С. М. Клименко