Справа № 373/2110/15-ц
(Заочне рішення)
31 серпня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
в складі:
головуючого - судді Залеської А.О.
за участі секретаря Руденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
28.07.2015 ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача позичені ним та неповернуті кошти в сумі 10665 гривень 75 копійок з урахуванням трьох процентів річних за весь час невиконання грошового зобов'язання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 08 жовтня 2012 року позичив у нього 10000 гривень строком до 05 травня 2013 року, про що надав розписку, але свої зобов'язання не виконав та ухиляється від спілкування з ним. Така поведінка боржника спричинила позивачу майнові збитки в розмірі позичених коштів - 10000 гривень та трьох процентів річних за 810 днів прострочення зобов'язання - 665,75 грн.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення йому листа за місцем реєстрації у відповідності до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України, але в судове засідання відповідач не з'явився.
За правилами ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд за згодою позивача на підставі наявних у справі доказів може ухвалити заочне рішення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що з відповідачем у нього була домовленість про повернення позичених коштів у випадку, якщо той не виконає замовлення по виготовленню металевих воріт. Домовленості відповідач не виконав і кошти не повернув. Замовлення позивача виконала інша особа.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи - письмові докази подані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
08 жовтня 2012 року відповідач ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 10000 гривень та зобов'язався їх повернути до 05 травня 2013 року, про що написав розписку.
Наявність у позивача оригіналу вказаної розписки та надання її суду дає підстави вважати, що борг відповідач не повернув.
Правовідносини, що виникли між сторонами передбачають передачу однією стороною у власність іншій стороні грошей під зустрічне зобов'язання повернути у майбутньому таку саму кількість коштів, що в розумінні ст. 1046 ЦК України є договірними відносинами позики.
Відповідно до ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виникає із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно пояснень позивача додатковою умовою договору позики була домовленість сторін про прощення боргу у випадку виготовлення відповідачем металевих конструкцій. Вказаної роботи відповідач не виконав і позивач скористався послугами іншої особи.
Таким чином у ОСОБА_2 виникло грошове зобов'язання перед ОСОБА_1 повернути кошти до 05 травня 2013 року.
За правилами ч. ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.2 цієї норми закону, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Статтю 1046 ЦК України визначено, що договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передачі коштів або інших речей, визначених родовими ознаками.
З аналізу цих правових норм можна зробити висновок, що боргова розписка може підтвердити реальність договору позики.
Факт укладання цього договору та невиконання взятих на себе зобов'язань позичальником не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та порядку передбачені договором.
За правилами ст. 525, ст. 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання. Воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не повернувши борг позичальнику, відповідач по справі ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання, що в розумінні ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач ОСОБА_1, через невиконання відповідачем зобов'язання зазнав матеріальних втрат у розмірі 10665,75 грн, що складається з суми позичених коштів - 10000 гривень та трьох процентів річних - 665,75 грн. за 810 дні прострочи (10000 х 3%:365 х 810). А тому задля захисту його майнових прав та забезпечення примусового виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 ця сума підлягає стягненню з нього в повному обсязі.
Про стягнення інфляційних сум позивач не просив, а тому суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України не виходить за межі заявлених вимог та не розглядає це питання.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, судовий збір за правилами ч. 3 ст. 88 ЦПК підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених позовних вимог. Суд визначив його розмір з врахуванням положень ЗУ "Про судовий збір" в редакції чинній на момент надходження позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525,526, 530, 610, 621, 625, 1046 - 1050, 1053 ЦК України, та керуючись ст.ст.10,11, 57-62, 81, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 10665 (десять тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 75 копійок, який складається з боргу за договором позики - 10000 гривень та трьох процентів річних, внаслідок невиконання грошового зобов'язання - 665,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів після отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а відповідачем в такому ж порядку у випадку відмови в перегляді заочного рішення після постановлення відповідної ухвали.
Суддя (підпис)
Зоригіналом згідно
Суддя А.О. Залеська