Справа № 2-а-26/10
провадження у справі № ------------
11 лютого 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді..........................ОСОБА_1
при секретарі.................................ОСОБА_2
з участю: позивача......................ОСОБА_3
представника позивача.................ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3
до інспектора дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову серії АС № 005418 від 29.07.2009 року, винесену відповідачем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУгіАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день та час рухався вулицями м. Ковель на автомобілі ФАВ, державний номер НОМЕР_1, однак швидкість руху не перевищував. З постановою не згоден, вважає її незаконною, оскільки на його вимогу показати час фіксації правопорушення та сертифікат відповідності приладу вимірювання швидкості, відповідачем було у цьому відмовлено, права не роз'яснені, у зв'язку з чим був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою. Крім того, відповідачем була застосована до нього максимальна міра покарання.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, крім того пояснив, що прилад міг зафіксувати показники перевищення швидкості інших автомобілів, які на той момент рухались по вулиці. Свідки, вказані відповідачем в протоколі, під час його складання присутні не були. їх пізніше викликав відповідач по телефону. Допитати його свідка, який знаходився разом з ним в автомобілі, інспектор відмовився.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що відповідачем була порушена процедура винесення постанови, не надано позивачу для огляду прилад) вимірювання швидкості, дозвільну документацію на нього, зокрема, чи проходив він повірку. яка його похибка, всі ці дані не були відображені в постанові. Таким чином, відповідачем були порушені вимоги Інструкції про порядок користування приборами, що вимірюють швидкість. Крім того, позивачу було відмовлено в усному проханні про допит свідка, який перебував разом з ним на той момент, не роз'яснені його права, в тому числі і можливість скористатись послугами адвоката. Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що на приладі зафіксована саме швидкість автомобіля позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. В своєму рапорті, приєднаному до адміністративного матеріалу, зазначив, що під час несення служби, 29.07.2009 року о 09 год. 05 хв. ним був зупинений автомобіль ФАВ, державний номер НОМЕР_1. під керуванням позивача, який в населеному пункті рухався зі швидкістю 83 км/год. що вимірювалась приладом «Беркут». Позивач не погодився з порушенням, оскільки не хотів сплачувати штраф, крім того, свідок.
записаний позивачем в протоколі, спав в автомобілі останнього. Правопорушення було скоєно в присутності свідків, (а.с.29)
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
29.07.2009 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії ВЛ № 0166634 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 цього дня. о 9 год. 05 хв.. керуючи автомобілем ФАВ, державний номер НОМЕР_1, по вул. Варшавській м Ковель, перевищив швидкість, рухаючись зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 ГІДР України, (а.с.27).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 005418 від 29.07.2009 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.. порушення зафіксоване приладом «Беркут» (а.с.2).
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
У відповідності до п.12.4 ОСОБА_6 дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, - рух транспортних засобів ) населених пунктах дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п 'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Посилання позивача на те, що ним не було допущено перевищення швидкості, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2009 року підтверджено факт порушення позивачем ОСОБА_6 дорожнього руху, що зафіксовано за допомогою приладу вимірювання швидкості «Беркут», який згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0842132 від 28.11.2008 року, виданого Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, чинного на момент фіксування порушень ПДР, є дистанційним вимірювачем швидкості «Беркут» № 0506020, що пройшов державну повірку. визнаний придатним і допущений до застосування, як робочий засіб вимірювальної техніки (а.с.31).
Що стосується показів позивача в частині того, що при винесенні протоколу тг постанови про адміністративне правопорушення йому не було роз'яснено його прав, то вонг. не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються адміністративним протоколом в якому він власноручно поставив свій підпис про своє ознайомлення з його змістом, де зокрема, зазначено, що йому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Дані покази позивача суд сприймає критично та н; бере до уваги, наявні підстави вважати, що вони дані ним з метою уникнення віл адміністративної відповідальності.
Крім того, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що він звертався де інспектора з вимогою про допит свідка, який знаходився разом з ним в автомобілі, в чому йому було відмовлено. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, з таким клопотанням позивач до відповідача не звертався, у своїх письмових поясненнях, викладених ним власноручно, він лише вказав прізвище та місце проживання свідка.
Посилання позивача та його представника на те, що фіксація правопорушення дистанційним вимірювачем швидкості «Беркут» не може бути належним та допустимим доказом по справі, судом не враховуються, так як з наявного в матеріалах справи звіту порушень швидкості вбачається, що приладом о 09 год. 05 хв. 29.07.2009 року було зафіксовано швидкість 83 км/год (а.с.28), що співпадає з датою та часом скоєння правопорушення, зазначених в протоколі та постанові по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки № ІІА-МІ/3-819-2005, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.11.2005 року, вимірювач швидкості радіолокаційний «Беркут» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 25783-03 (а.с.ЗО). Принагідно слід зазначити, що згідно п. 7.6. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592, працівники підрозділів ДПС мають право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР, дані яких використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні. Відтак, суд вважає, що дії інспектора ДПС УДАІ УМВС у Волинській області Романюка Р.В. відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - відмовити за безпідставністю.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 005418 від 29.07.2009 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., - залишити без змін.
Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подасться через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подасться у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча суддя О.О. Літвин