Справа № 7616/09/1570
21 липня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Нагул В.С.
За участю сторін:
Від позивача представник: ОСОБА_1
Від відповідача представник: ОСОБА_2А
Від відповідача представник: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними та скасування припису та рішення, -
22 квітня 2009 року до суду звернувся відділ державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області (далі Відділ ДАІ) з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області (далі ОСОБА_4). Із змісту позову слідує, що 13.04.2009 року Відділом ДАЇ отримано рішення ОСОБА_4 №110 від 06.04.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, припис №116 від 30.03.20090 року з вимогою про усунення керівником підприємства в місячний термін порушення застосування плати за послуги та приведення у відповідність із спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами МВС та порядку їх справляння» (далі Наказ №369/1105/336 від 05.10.2007 року). Також Відділом ДАІ отримано претензію від 06.04.2009 року № 13-1133 про необхідність здійснити перерахування коштів необґрунтовано отриманої виручки у сумі 7328,79 грн. зі штрафом у двократному розмірі у сумі 14657,58 грн. в доход державного бюджету. Позивач просив визнати дії ОСОБА_4 зі складання припису, рішення та претензії неправомірними, визнати незаконними та скасувати припис №116 від 30.03.2009 року, рішення ОСОБА_4 №110 від 06.04.2009 року. Відділ ДАІ обґрунтував свою позицію тим, що у порушення ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», акт за результатами перевірки, який був підставою для прийняття рішення про застосування економічних санкцій, позивачу не надсилався. Крім того Відділом ДАІ у позові оспорюються підстави для застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, які на його думку є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а порушення, які зазначені в рішенні, встановленні без ретельної перевірки викладених фактів.
Ухвалою суду від 29.06.2010 року здійснена заміна позивача - відділ державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області на правонаступника -Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області (а.с.58, 59).
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві, вимоги підтримала у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому позовні вимоги не визнали, наполягали на тому, що оспорюване рішення є законними та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства. Перевірка відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території смт. Любашівка та автомобільно-технічної інспекції при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області щодо додержанням ним державної дисципліни цін, здійснена ОСОБА_4 у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив, що з 23 по 27 та 30 березня 2009 року працівниками відповідача була здійснена перевірка відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території смт. Любашівка та автомобільно-технічної інспекції при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області з питання ціноутворення при наданні платних послуг за визначеним переліком згідно постанови КМУ від 04.06.07 року №795 та спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336. Перевірка здійснена на підставі посвідчення №129 від 20.03.2009 року, виданого згідно наказу від 23.04.2009 року № 129 «Про планову перевірку відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території смт. Любашівки та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області». З посвідчення вбачається, що головним держінспекторам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно з планом роботи ДІКЦ в Одеській області на 1 квартал 2009 року доручено здійснити в період з 23.03.2009 року по 10.04.2009 року перевірку відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території смт. Любашівки та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області з зазначеного вище питання (а.с.70).
За результатами перевірки був складений акт №000135 від 30.03.2009 року (а.с.71-74), в якому перевіряючі зазначили встановлені ними порушення. Зокрема в акті вказано, що Любашівське ВДАІ у 2008 році в деяких випадках необґрунтовано стягувало з юридичних та фізичних осіб плату за послуги згідно п. 4 та 44 спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економіки, Міністерства фінансів від 05.10.2007 року № 369/1105/336 за послуги, які фактично не надавались, а плата у сумі 45 та 39 грн. стягувалась, що в свою чергу є порушенням інструкції «Про порядок застосування економічних санкцій» Міністерства фінансів і Міністерства економіки України від 03.12.2001 року № 298/519 (далі Інструкція) - включення у вартість послуг, які фактично не виконані чи виконані не у повному обсязі.
Також із акту вбачається, що в деяких випадках у 2008 році допускались порушення при видачі спецпродукції (талонів) юридичним особам при проходженні технічного огляду транспортних засобів, які знаходяться на обліку відділення державної автотехнічної інспекції Любашівського району. Згідно накладних на деякі талони, виданих УДАІ ГУМВС України в Одеській області автотехнічній інспекції була встановлена остаточна ціна - 2,00 грн. Не дивлячись на це, відділення державної автотехнічної інспекції смт. Любашівка, з юридичних осіб стягувало необґрунтовано завищену платню у розмірі 11,88 грн. за 1 талон. Різниця склала - 9,88 грн. за 1 талон. Сума додатково отриманої виручки по даному правопорушенню склала - 2036, 79 грн. Всього сума додаткової виручки становить - 7328,79 грн.
На підставі акту № 000135 від 30.03.2009 року відповідачем був виданий припис №116 від 30.03.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни в місячний термін шляхом сплати суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 7328,79 грн. та штрафу у двократному розмірі в дохід державного бюджету (а.с.10). Крім того ОСОБА_4 було прийнято рішення № 110 від 06.04.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.9). 06 квітня 2009 року ОСОБА_4 до Відділу ДАІ ГУ МВС України була направлена претензія про сплату необґрунтовано отриманої виручки та штрафу.
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території України визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення», що зазначено в Преамбулі цього Закону.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Таким урядовим органом є Державна інспекція з контролю за цінами, що діє у системі Мінекономіки, відповідальна перед Кабінетом міністрів України, підзвітна та підконтрольна Міністрові економіки (п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 - далі Положення про ДІКЦ). Відповідно до п. 3 Положення про ДІКЦ одним з основних завдань Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб'єкта господарювання, а в п.1 частини 2 зазначено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Частиною 5 встановлено, що суб'єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
В судовому засіданні було встановлено, що Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Любашівського району є структурним підрозділом ВДАІ, який не має самостійного розрахункового рахунку в установі банку, не веде баланс, та не є юридичною особою. Проти цього відповідач не заперечував та це було зазначено в акті перевірки.
Виходячи з вищезазначених положень законодавства, суд вважає, що ОСОБА_4 має право здійснювати перевірки щодо дотримання державної дисципліни цін саме суб'єктів господарювання - юридичних осіб. Перевірка структурних підрозділів суб'єкта господарювання, на думку суду, може здійснюватись ОСОБА_4 тільки в межах перевірки суб'єкта господарювання, який має такий підрозділ. Разом з тим Наказом №3 від 20 січня 2009 року в.о. начальника ОСОБА_4 було заплановано перевірку у березні-квітні 2009 року відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території смт. Любашівка та автомобільно-технічної інспекції при ВДАЇ ГУМВС України в Одеській області саме як суб'єкта господарювання.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених п.6-9 ст.11 вказаного Закону. Вказаною статтею визначено, що планові та позапланові перевірки органами держінспекції по цінам здійснюються на підставі та у порядку, встановленому Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», необхідною умовою здійснення планової перевірки є письмове повідомлення про її проведення не пізніше ніж за 10 днів до початку її проведення. Про це зазначено також в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі Закон України №877-V від 05.04.2007 року), відповідно до ч.4 ст.5 якого органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинне містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи щодо діяльності якої здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
В судовому засіданні представником відповідача до суду було надано копію листа від 3 лютого 2009 року начальника ОСОБА_4 на ім'я начальника Відділу ДАЇ про те, що протягом лютого-березня 2009 року працівниками ОСОБА_4 будуть проводитись перевірки щодо дотримання вимог чинного законодавства з ціноутворення при наданні платних послуг територіальними підрозділами ДАІ МВС та їх структурними підрозділами. Суд критично ставиться до цього документу і не сприймає його, як доказ належного повідомлення позивача, оскільки даний лист не містить у собі відомостей про найменування структурного підрозділу ДАІ МВС України щодо якого буде здійснюватись перевірка, дату початку та дату закінчення здійснення перевірки. Інших доказів на підтвердження факту належного повідомлення позивача ОСОБА_4, не зважаючи на вимогу суду, надано не було. Наказ № 129 від 20.03.2009 року та посвідчення № 129 від 20.03.2009 року видані на перевірку не суб'єкта господарювання, а його підрозділу - відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території смт. Любашівка та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області. Дати видання Наказу, видачі посвідчення (20 березня 2009 року) та дати фактичного проведення перевірки (з 23 по 27, та 30 березня 2009 року) достовірно свідчать про порушення законодавства з боку відповідача щодо строків повідомлення позивача про її проведення.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України № 877-V від 05.04.2007 року, п. 3.3 Інструкції акти перевірок підписуються в останній день перевірки посадовими особами органів державного контролю, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акту передається керівникові перевіреного суб'єкту. У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб'єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням для вручення.
Представник відповідача в судовому засіданні не спростував доводів позивача щодо порушень з боку відповідача його прав, а саме не ознайомлення його з актом перевірки в останній день перевірки, направлення акта перевірки на його адресу. Судом встановлено, що з актом перевірки ознайомлений начальник структурного підрозділу відділу ДАІ (а.с.74).
Таким чином судом встановлено, що посадови особи відповідача діяли не у спосіб, передбачений законами України, та перевірку позивача щодо додержання ним державної дисципліни цін ними було здійснено з порушенням вимог законодавства щодо порядку її проведення.
Крім того, припис відповідача про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін № 116 від 30.03.2009 року та його рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.04.2009 року № 110 відносно ВДАІ не ґрунтується на законі та не підтверджено належними доказами. При цьому суд виходить з наступного.
На підставі ст.7 ч.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки складається на підставі акта за результатами здійснення перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства.
Згідно п.2.1 Інструкції в акті перевірки повинна бути визначена сума необґрунтованої виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою. Відповідно до п. 3.2 Інструкції при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана суб'єктом господарювання сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при включенні у вартість послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації послуг і вартістю послуг, визначеної відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів їх виконання.
Згідно акту в ході перевірки встановлено порушення при видачі спецпродукції юридичним особам при проходженні технічного огляду транспортних засобів, які знаходяться на обліку відділення ДАІ. Так згідно накладних, виданих УДАІ ГУМВС України в Одеській області ВДАЇ Любашівського РВ було встановлено остаточну ціну спецпродукції (талонів) у розмірі 2.00 грн. за 1 талон. Не дивлячись на це, Любашівське відділення ДАІ з юридичних осіб стягувало необґрунтовано завищену платню у розмірі 11,88 грн. за 1 талон. Сума додатково отриманої виручки склала 2036,79. Проте в акті перевірки на порушення вимог Інструкції не вказано за продаж якої кількості талонів визначено цю суму, представники відповідача в судовому засіданні шляхом арифметичних розрахунків цього зробити не змогли, пояснень з цього приводу не надали та визнали що сума необґрунтовано отриманої виручки за даним правопорушенням визначена помилково.
Стосовно іншого порушення, в акті перевірки зазначено, що в деяких випадках Любашівське ВДАІ у 2008 році необґрунтовано стягувало с юридичних та фізичних осіб плату за послуги згідно п.п. 4 та 44 спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, від 05.10.2007 року № 369/1105/336, які фактично не надавались. Сума додаткової виручки по даним порушенням склала 5292 гривні, але за яку кількість порушень и саме яких цю суму визначено в акті не вказано.
Розмірами плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ (затвердженими Наказом №369/1105/336 від 05.10.2007 року) передбачено, що за вартість послуги №4 (Перевірка із застосуванням діагностичного обладнання і контрольно-вимірювальних приладів відповідності технічного стану транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху) складає 45 гривень, вартість послуги № 44 (Проведення перевірки даних (з видачею в разі потреби відповідної довідки) про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу або його перебування в розшуку, установлення року виготовлення транспортного засобу, справжності реєстраційних документів, підтвердження факту придбання (митного оформлення) транспортного засобу та надання іншої інформації про транспортний засіб) складає 39 гривень.
В порушення п. 3.2 Інструкції акт не містить посилання на будь-які документи в обґрунтування висновку про ненадання вказаних послуг. В судовому засіданні представник ОСОБА_4 пояснила, що підставою для висновку про ненадання послуги №4 стало відсутність спеціальних приладів за місцем проведення перевірки, які необхідні для проведення діагностики транспортних засобів, та відсутність договорів Любашівського ВДАІ з підприємствами, які спеціалізуються на наданні таких послуг. Між тим, представником позивача суду було надано належним чином завірену довідку із зазначенням переліку та марки пристроїв, які використовувались Любашівським ВДАІ самостійно для проведення перевірок із застосуванням діагностичного обладнання і контрольно-вимірювальних приладів відповідності технічного стану транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху за період з 01.01.2007 року по 01.01.2009 року. Як приклад надання такої послуги за вказаний період представник позивача також надала суду копії декількох протоколів перевірок технічного стану транспортних засобів. Представник відповідача ці обставини в суді не спростував.
Підставою для висновку про ненадання послуги №44 за поясненням представника ОСОБА_4 у суді стало відсутність в Любашівському ВДАІ заяв від зацікавлених осіб про проведення перевірки даних з видачею в разі потреби відповідної довідки про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу або його перебування в розшуку, установлення року виготовлення транспортного засобу, справжності реєстраційних документів, підтвердження факту придбання (митного оформлення) транспортного засобу та надання іншої інформації про транспортний засіб. Представник УДАІ ГУМВС України в Одеськй області в судовому засіданні пояснила. що факт надання фізичним та юридичним особам цієї послуги підтверджується квітанціями про сплату таких послуг, вимог щодо надання такої послуги лише за письмовими заявами зацікавлених осіб законодавством не передбачено. Це твердження відповідачем також спростовано не було.
Представником відповідача у судовому засіданні на підтвердження висновків акту до справи було долучено розрахунки необґрунтовано отриманої виручки відділенням ДАІ з обслуговування адміністративної території смт. Любашівка та автомобільно-технічної інспекції при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області. Судом цей документ не приймається як належний доказ. тому що він не відповідає існуючим вимогам, складений на бланках актів державного технічного огляду транспортних засобів, не містить індивідуальних ознак та кількості послуг або продукції, які реалізовувались по завищеним цінам або платня за яки взималась необгрунтовано.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання незаконними і скасування припису ОСОБА_4 № 116 від 30.03.2009 року та рішення ОСОБА_4 від 06.04.2009 року №116.
Щодо визнання неправомірними дій відповідача зі складання припису, рішення та претензії, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки вказані вимоги є фактично вимогами щодо незаконності оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 86, 159-164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління державної інспекції ГУМВС України в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними та скасування припису та рішення - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 116 від 30.03.2009 року.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 110 від 06.04.2009 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано суддею 26 липня 2010 року.
Суддя: Білостоцький О.В.