Справа № 2-а-351/10
14 липня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючої судді........ОСОБА_1
при секретарі.....................ОСОБА_2
при секретарі з участю: позивача....................................ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3
до інспектора дорожньо-патрульної служби Новоград-Волинського ВДАІ ОСОБА_4
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною постанову серії АМ № 086370 від 24.03.2010 року, винесену відповідачем, про накладення на нього адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та скасувати її.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день та час здійснював рух на перехресті вулиць Пушкіна-Шевченка в м. Новоград-Волинський в напрямку вул. Пушкіна власним автомобілем ВАЗ 2104 на дозволений сигнал світлофору. Повертаючи праворуч, надав дорогу пішоходам, які знаходились в цей час на пішохідній доріжці, і лише після цього закінчив маневр повороту. Невдовзі був зупинений відповідачем, який повідомив, що начебто не надав перевагу в русі пішоходу, а відтак склав протокол, не взявши до уваги будь-які його пояснення. З винесеною постановою не згоден, вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки проїзд пішохідного переходу на регульованому перехресті виконував у повній відповідності до ПДР України. Крім того, відповідач не допитав в якості свідка пішохода, якому нібито не було надано переваги в русі, для об'єктивного прийняття рішення по справі. Вважає, що його вина у вчиненому правопорушенні відповідачем доведена не була. Також відповідачем було допущено ряд інших процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Заслухавши пояснення позивача та свідків, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, що 24.03.2010 року, близько 17 год., бачили на перехресті вулиць Пушкіна-Шевченка в м. Новоград-Волинський автомобіль позивача, який пропустивши всіх пішоходів на пішохідній доріжці, продовжив рух далі, не створюючи при цьому жодних перешкод іншим учасникам дорожнього руху .
В судовому засіданні встановлено, що позивач має право керування автомобілем моделі ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-8').
24.03.2010 року відповідачем відносно позивача було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 цього дня о 16 год. 50 хв. на перехресті вулиць Пушкіна- Шевченко м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав перевагу пішоходу, який знаходився на пішохідній доріжці, чим порушив п. 16.2 ПДР України, (а.с.4).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 086370 від 24.03.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАГІ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.5).
У відповідності до п. 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року, - повертаючи праворуч або ліворуч на регульованих і нерегульованих перехрестях, водій повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил проїзду пішохідних переходів.
Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не було зазначено прізвище пішохода, перевагу в русі якому не надав позивач, не з'ясовано в останнього, чи дійсно позивач не пропустив його; не обгрунтовано суть правопорушення; при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було неповністю з'ясовані всі його обставини, зокрема, чи винний позивач у його вчиненні і чи є пом'якшуючі чи обтяжуючі відповідальність обставини, які повинні були враховуватись при накладенні адміністративного стягнення. Згідно п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення необхідно долучати письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності, чого не було зроблено відповідачем.
Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, так як пояснення позивача та свідків ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.
Відтак, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача є необгрунтованою та задовольняє позов.
Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. І ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову серії АМ № 086370 в справі про адміністративне правопорушення від 24.03.2010 року, винесену відповідачем, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та скасувати її.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП провадженням закрити.
Постанова Повоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адмімінстративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча суддя О.О. Літвин