Іменем України
Справа № 285/3345/15-к
провадження № 1-кс/0285/470/15
29 серпня 2015 року м. Новоград-Волинський
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання…….. ОСОБА_2
слідчого……………………………. ОСОБА_3
прокурора…………………………. ОСОБА_4
захисника………………………….. ОСОБА_5
підозрюваного…………………….. ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,
клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене з прокурором Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, який не працює, неодруженого, раніше судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
28.08.2015 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
Із клопотання слідує, що 13.08.2015 року, близько 5 год. 10 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи по вул. Вокзальна м. Новоград-Волинський навпроти «Будинку молитви», відкрито, без застосування фізичної сили, викрав у ОСОБА_7 жіночу сумочку, заподіявши їй матеріальної шкоди на суму 2010 грн.
26.08.2015 року, близько 06 год. 05 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи по вул. Ніколаєва м. Новоград-Волинський, неподалік території ЗОШ № 9, повторно, відкрито, без застосування фізичної сили, викрав у ОСОБА_8 жіночу сумочку, заподіявши їй матеріальної шкоди на суму 2871 грн.
Підставою для внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, які він скоїв будучи раніше судимим за тяжкий злочин, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, необхідність запобігти підозрюваному спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, скоїти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та пояснили, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень чи переховуватись від слідства.
ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому вину в скоєнні інкримінованих діянь визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, приходжу до наступного висновку.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Встановлено, що в провадженні СВ Новоград-Волинського МВ перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12015060090001079 від 13.08.2015 року.
27.08.2015 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, та наступного дня повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є найбільш суворим та винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підстави, зазначені у клопотанні слідчого щодо обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, є формальними та достатньо необґрунтованими.
Згідно з положеннями п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження та пояснень слідчого і прокурора в судовому засіданні, єдиною підставою обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є тяжкість вчиненого злочину та наявність у нього не знятої та непогашеної судимості.
Тяжкість вчиненого злочину, сама по собі, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Вирішення цього питання, виходячи лише із санкції статті, за якою підозрюється особа та наявності у неї непогашеної судимості, є неприпустимим.
Твердження прокурора в судовому засіданні про те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може скоїти новий злочин, ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються жодними доказами.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак не пов'язаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування та який не спричинив загибель людей. Він має постійне місце проживання та соціальні зв'язки, проживає разом зі своєю матір'ю та сестрою; свою причетність до дій, в яких він підозрюється, в судовому засіданні не заперечував та повідомив, що від суду та слідства не переховувався і такого наміру не має.
Окрім того, в матеріалах справи також не містяться дані, які б вказували на те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, продовжить злочинну діяльність, може перешкоджати кримінальному провадженню і не буде забезпечувати виконання процесуальних рішень.
Між тим, прокурором в судовому засіданні не наведено таких даних, з огляду на які, суду беззастережно дозволило б обрати винятковий запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, немає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1