22.03.2011
Справа № 11-424 2011р. Головуючий у 1-й інстанції Зуб І.Ю.
ст.222 ч 1 КК України Доповідач Ковальова Н.М.
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого: судді Ковальової Н.М.
Суддів : Грушицького А.А., Чупини С.П.
З участю прокурора Чередниченко Є.Г.
Засудженого ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 06.12.2010 року,
Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такий, що не має судимостей, засуджений за ч.3 ст.358 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; за ч.1 ст.222 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн. з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком в один рік.
Міра запобіжного заходу -підписка про невиїзд залишена без змін до набрання вироком чинності.
ОСОБА_1 визнаний винним й засуджений судом за те, що він, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем, маючи намір отримання кредитних коштів у філії Херсонського обласного управління ВАТ “Державний ОСОБА_2 України” для придбання земельної ділянки в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, у середині лютого 2008 р. у невстановлених слідством осіб, у невстановлений слідством час, у районі магазину “АБВ техніка”, придбав оригінали офіційних документів -“Звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку ОСОБА_1В.” за 1,2,3,4 квартали 2007 р. в яких невстановленими особами була внесена неправдива інформація щодо розміру виручки від реалізації товарів (робіт і послуг), які видаються громадянами-підприємцями відповідно за 1 квартал у розмірі 120 380 грн., за другий -230 649 грн., за третій -351 029 грн., за четвертий -475 420 грн. Та після цього, 28.02.2008 р. достовірно знаючи, що інформація у зазначених вище документах завідомо підроблена і є недостовірною, та ці документи є обов'язковими для оформлення кредитного договору, надав їх до кредитного відділу філії Херсонського обласного управління ВАТ “Державний ОСОБА_2 України” для отримання кредитних коштів, і 25.03.2008 р. між ним та ХОУ ВАТ “Державний ОСОБА_2 України” був укладений договір № 08Р-064 і йому були видані кошти у розмірі 420 000 грн. строком на 240 місяців під 16 відсотків річних на придбання земельної ділянки під її заставу.
У апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості вчинених злочинів, а также особі винного внаслідок його м'якості, порушив питання про скасування вироку та постановлення нового, яким призначити покарання за ч.3 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., за ч.1 ст.222 КК України - штраф у розмірі 12750 грн. з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, та на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 12750 грн. з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком в три роки.
Засуджений ОСОБА_1 у апеляції порушує питання про зміну вироку, прохає звільнити його від додаткового покарання -займатися підприємницькою діяльністю, оскільки підприємницька діяльність є єдиним джерелом прибутку та засобу існування його родини, і інших доходів він не має, при цьому посилається на те, що притягується до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризується, щиро кається та активно сприяв слідству.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, засудженого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляцію, його останнє слово, де прохав не позбавляти його права займатися підприємницькою діяльністю, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Як вбачається з протоколу судового засідання, кримінальна справа розглянута судом у скороченому варіанті відповідно до вимог ст. 299 КПК України, оскільки підсудним вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів була визнана повністю, і фактичні обставини ніким не оспорювались.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа; за ч.1 ст.222 КК України, як надання громадянином - підприємцем завідомо неправдивої інформації в банк з метою отримання кредиту.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, а також п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. “Про практику призначення судами кримінального покарання” зі змінами, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, щире каяття та визнання вини, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про призначення покарання у вигляді штрафу, а за ч.1 ст.222 КК України у нижній її межі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на один рік і призначив покарання необхідне і достатнє для його виправлення, а тому наведені у апеляції прокурора доводи про м'якість призначеного покарання, та у апеляції засудженого про необхідність звільнення його від додаткового покарання, є необґрунтованими, отже апеляція прокурора та апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,
Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 06.12.2010 року, щодо нього - залишити без змін.
Головуючий:
Судді: