27 серпня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 36 грн. 54 коп.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 травня 2015 р. серія АП1 №325592, 23 травня 2015 року о 19 год. 30хв., ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Харківському шосе, керував автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі-Правил).
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити.
Обгрунтовуючи в апеляційній скарзі незаконність оскаржуваної постанови, апелянт зазначає, що його дії було невірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2015 року провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрите за закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, а тому суддя районного суду прийшов до помилкового висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_2 як повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та безпідставно притягнув його до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАп.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2, який визнав фактичні обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, але не погодився з кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинена повторно протягом року, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1), поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.2) та ОСОБА_4 (а.с. 3), дослідженими й належно перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано об'єктивну оцінку.
Окрім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні під час апеляційного розглядувизнав факт відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_2 про невірну кваліфікацією місцевим судом його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП спростовуються даними постанови Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2015 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що мало місце 07 березня 2015 року, однак провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи, вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КпАП України, та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість останнього у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва МельникВ.В.