Апеляційне провадження № 22-ц/796/5906/15 Головуючий в 1 інстанції - Шевчук О.П.
Доповідач - Желепа О.В.
25 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Желепи О.В.
суддів: Кабанченко О.А., Заришняк Г.М.
при секретарі: Гарматюк О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва про відшкодування шкоди спричиненої залиттям квартири, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивачі звернулись до суду з вищезгаданим позовом в якому просили суд стягнути з відповідача завдану їм майнову шкоду залиттям квартири, яка належить їм на праві власності в сумі 94 262 грн. 06 коп. на користь ОСОБА_2 та 37 062 грн. 06 коп. на користь ОСОБА_1.
Вимоги обґрунтовували тим, що 03 січня 2014 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 каналізаційними стоками через мийку на кухні. Залиття сталося з вини відповідача, який систематично не виконував свої обов'язки, щодо здійснення профілактичних оглядів внутрішньо будинкових водопровідних мереж та усунення засмічень вказаних мереж та каналізаційних випусків.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири в розмірі 37 062 грн. 06 коп. та на користь ОСОБА_2 94 262 грн. 06 коп.
Не погодившись з таким рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що ті обставини справи які суд вважав встановленими є недоведеними, так суд не врахував, що ними не порушувалась періодичність профілактичних оглядів каналізаційної мережі будинку, що підтверджено доказами, яким суд не дав належної правової оцінки. Залиття квартири сталося через засмічення кухонного стояка системи водовідведення внаслідок засмічення сторонніми предметами, їжею, тобто не з вини відповідача, а тому у суду були відсутні підстави покладати на них відповідальність за завдані позивачу збитки. Суд помилково не застосував ст. 323 ЦК України, відповідно до якої ризик випадкового знищення та пошкодження майна несе його власник, а також не врахував, що внаслідок перепланування квартири позивачами, був збільшений розмір завданих їм збитків.
В судовому засіданні апеляційного суду 28 квітня та 12 травня 2015 року представник відповідача доводи скарги підтримав.
Після відновлення провадження до апеляційного суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений.
Представник позивачів заперечував проти задоволення скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа може бути звільнена від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Задовольняючи позов суд вважав встановленими такі обставини.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 6 -7,8 - 9).
03.01.2014 року внаслідок засмічення каналізаційного стояка кухні залишками їжі мешканцями квартир, розташованих по стояку квартири АДРЕСА_1 сталося залиття квартири позивачів, що встановлено Актом про залиття від 10.01.2014 року та листами ЖЕК№ 310 (а.с. 13, 15-18).
З метою визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири позивач ОСОБА_3 звернулась до ТОВ «Гарант - Експертиза», яке є суб'єктом оціночної діяльності, відповідно Звітів якого збиток внаслідок залиття квартири становить 74 124 грн. 12 коп.; вартість майна, пошкодженого внаслідок залиття квартири - 57 200 грн. (т.2. а.с. 136 - 233, т. З а.с. 1 - 52).
Зазначені розміри матеріальної шкоди представником відповідача в ході розгляду справи не оспорювались.
При цьому суд вважав встановленим наявність вини КП «Дирекція» у спричиненні залиття квартири позивачів.
Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 встановлено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Правила утримання будинків визначають, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку, технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає проведення планових та позапланових оглядів.
Пунктом 2.1.4. правил передбачено проведення профілактичних оглядів жилих будинків та їх конструктивних елементів, які здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.
Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах.
Відповідно п. 1.5. зазначених Правил утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за № 1046/9645.
Відповідно п. 1.1.13.4., 1.1.13.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 року № 150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 221.08.2004 року за № 1046/9645 виконавець послуг з утримання будинку проводить усунення засмічень внутрішньо-будинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків, прочищення сифонів, лежаків.
Так, в обґрунтування відсутності вини КП у залитті представник відповідача зазначав та надавав докази своєчасного виконання перевірок та очищення каналізаційних стояків в будинку АДРЕСА_1 - графік технічного обслуговування підвальних приміщень слюсарями - сантехніками, Журнал технічного огляду будинку (т. 1 а.с. 45- 46, 60 - 62).
Разом з тим, з Довідки ЖЕК № 310 від 08.09.2014 року вбачається, що за будинком АДРЕСА_1 ні один з сантехніків не закріплений (т. 1 а.с. 59).
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 - мешканка АДРЕСА_2 пояснила, що в будинку постійно виникають забиття каналізаційного стояку та залиття квартир каналізаційними водами, вона особисто неодноразово викликала працівників ЖЕК з приводу прочищення стояку.
Про те, щоб працівники, ЖЕК проводили планові перевірки стояку каналізації свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_5 - майстер ремонтної групи ЖЕК - 310 пояснив судовому зсіданні що за будинком АДРЕСА_1 конкретні слюсарі - сантехніки не закріплені, оскільки працівників не вистачає, на обслуговування зазначеного будинку виходить вільний працівник.
При цьому свідок також зазначив, що зазначений будинок є проблемним, оскільки каналізаційна труба має діаметр 70 мм, а повинна мати 100 мм.
Аналогічні покази надала допитана як свідок майстер ЖЕК - 310 ОСОБА_6
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 - слюсар - сантехнік ЖЕК - 310 пояснив, що він виконував заяву по квартирі АДРЕСА_1.
По виходу на заявку було встановлено, що квартира залита каналізаційними водами, що витікали з мийки в кухні внаслідок забиття каналізаційного стояку.
При цьому свідок зазначив, що встановити винного в забитті каналізаційного стоку технічно не можливо, це може бути мешканець будь якої квартири по стояку.
Свідок також зазначив, що жодних переобладнань чи недоліків сантехнічного обладнання в квартирі позивачів не було, воно не могло вплинути на виток каналізаційних вод з мийки.
Крім того, свідок пояснив, що роботи він проводить за вказівкою майстра, коли останній раз він проводив профілактичну очистку стояка в будинку де проживають позивачі він не пам'ятає, однак міг ходити інший слюсар - сантехнік.
Аналогічні покази надав слюсар - сантехнік ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні як свідок.
Оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, суд вважав встановленою вину відповідача в несвоєчасному та неналежному виконанні своїх обов'язків щодо забезпечення безпечного та безперешкодного функціонування системи водовідведення, причинно-наслідковий зв'язок між неналежною діяльністю відповідача та спричиненням позивачам матеріальної шкоди.
Вищенаведені обставини справи які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновок суду про наявність вини відповідача відповідає цим обставинам та вимогам закону, які вірно були застосовані судом.
Доводи відповідача про те, що вони надали суду докази проведення ними технічних оглядів каналізаційного обладнання, колегія суддів не приймає, тому, що складені відповідачем графіки таких обстежень, не є безумовним доказом проведення таких робіт.
Як встановив суд через відсутність достатньої кількості працівників у відповідача за будинком в якому знаходиться квартира позивачів взагалі не закріплений сантехнік.
Як допитаним працівникам відповідача так і мешканцям будинку не відомі конкретні факти профілактичних робіт чи обстежень каналізаційної системи в будинку.
З врахуванням пояснень, щодо діаметру каналізаційної труби, а також за відсутності доказів, які б свідчили про те, що відповідач вживав хоч якихось дій з метою здійснення робіт по заміні вказаної труби, яка постійно засмічується в будинку та призводить до пошкодження майна його мешканців, суд дійшов обґрунтованого висновку, що бездіяльність відповідача . неналежне виконання ним покладених обов'язків з приводу утримання обладнання в тому числі і каналізаційного в належному стані, знаходиться в прямому причинному зв'язку зі шкодою, яка була завдана позивачам внаслідок затоплення їх кватири каналізаційними водами.
Доводи скарги з приводу збільшення шкоди внаслідок перепланування квартири позивачами є безпідставні та недоведені.
Як пояснив допитаний свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції, який обстежував кватиру позивачів після залиття, ним не було встановленого жодних порушень з боку позивачів при встановленні сантехніки в їх квартирі, які б могли призвести до витоку каналізаційних вод в їх квартиру.
Посилання в скарзі на не порушення періодичності оглядів відповідачем на правильність постановленого рішення не впливають, тому, що на відповідача покладено обов'язки не тільки здійснювати такі огляди, а ще й утримувати обладнання будинку в тому числі і каналізаційне обладнання в такому стані, який би дозволяв його експлуатацію без ризику спричинення шкоди мешканцям будинку.
Суд дав належну оцінку всім доказам, та вважав недоведеним факт виконання відповідачем своїх обов'язків і щодо періодичності профілактичних оглядів і щодо належного виконання обов'язків з приводу утримання обладнання будинку в безпечному для його експлуатації стані.
Посилання в скарзі на ст. 323 ЦК України є безпідставним, тому, що залиття квартири позивачів не відноситься до випадкового знищення майна.
Крім того, на перевірку доводів апеляційної скарги була призначена судова будівельно-технічна експертиза.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 0714 від 14.04.2015 року:
«1. Технічною причиною затоплення квартири АДРЕСА_1, яке мало місце 03 січня 2014 року, є дефект сполучення чавунної труби каналізаційного стояку з похилою частиною відвідного трубопроводу, який призвів до застою стічних вод, накопичення у цьому місці сміття, осіданню твердих та жирових відкладень, та блокуванню пропуску стояком стічних вод.
2. Дії працівників комунального підприємства, по виконанню заявки, щодо прочищення каналізаційного кухонного отвору в квартирі АДРЕСА_2, які проводились 30 (31) грудня 2013 року, імовірно могли вплинути на блокування каналізаційного стояку та затоплення квартири АДРЕСА_1.
3. Виконання неналежним чином комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва обов'язків щодо проведення періодичних та профілактичних оглядів та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, зокрема системи водовідведення, є прямою причиною залиття квартири АДРЕСА_1, яке мало місце 03 січня 2014 року».
Даний висновок спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність прямого причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та затопленням квартири позивачів та підтверджує вину відповідача в несвоєчасному та неналежному виконанні своїх обов'язків щодо забезпечення безпечного та безперешкодного функціонування системи водовідведення.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: