09 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2014 у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Лариси Іванівни, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві СабадашЛ.І, скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії. Скарга обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2013 у справі № 761/2998/13-ц яке набрало законної сили 01.07.2013 з ПАТ «Банк «Таврика» на користь заявника стягнуто 622402,58 грн., а 19.07.2013 видано виконавчий лист. Постановами державного виконавця ВП №39195157 від 05.08.2013 та ВП №43699185 від 17.06.2014 відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа на підставі п.6-1, 8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації ПАТ «Банк «Таврика». Заявник вважає такі дії державного виконавця неправомірними.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2014 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Лариси Іванівни, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Лариси Іванівни про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2013 у справі № 761/2998/13-ц - неправомірними.
Скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 17.06.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 43699185 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 761/2998/13-ц виданого 19.07.2013.
В задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Справа № 761/25788/14-ц
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/14386/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, на неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зобов'язано державного виконавця усунути порушення та не визначено, яким шляхом будуть поновлені порушені права і свободи позивача щодо обов'язковості рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2013. Крім того, апелянт зазначає, що у резолютивній частині ухвали є помилка у даті постанови № 43699185 - 17.06.2013, у той час як зазначена постанова приймалася 17.06.2014.
Вважаючи постановлену ухвалу необґрунтованою, просить її змінити.
· На підставі ч.2 ст. 387 ЦПК України доповнити результативну частину ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2014 у справі №761/25788/14-ц абзацом - Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вжити всіх заходів, спрямованих на повне та фактичне виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2013 у справі №761/2998/13-ц щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврит» на користь позивача - ОСОБА_1 622402 (шістсот двадцять дві тисячі чотириста дві) грн. 58 коп.
· Змінити абзац щодо скасування постанови з помилковою датою, виклавши його у наступній редакції - Скасувати постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 05.08.2013 ВП №39195157 та від 17.06.2014 ВП №43699185 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м, Києва №761/2998/13-ц від 19.07. 2013.
· В іншій частині ухвалу залишити без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Державний виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. в судове засідання не з'явилась, повідомлялась за місцем роботи, причини неявки суду не повідомила, а тому, в силу ст. 305 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1 та скасовуючи постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження ВП № 39195157 від 05.08.2013 та ВП № 43699185 від 17.06.2014 суд першої інстанції виходив з того, що матеріали виконавчих проваджень, не містять даних щодо офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, як і не містять жодного доказу щодо відкликання банківської ліцензії, початок здійснення процедури ліквідації та введення тимчасової адміністрації АТ «БАНК «ТАВРИКА». Також, матеріали виконавчого провадження не містять інших доказів які б вказували на наявність передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження у відповідності до п.8 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга не містить доводів щодо цієї частини рішення суду, при цьому не вбачається неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, а тому виходячи з положень ст. 303 ЦПК України, в цій частині рішення суду перегляду апеляційним судом не підлягає.
Відмова у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 мотивована тим, що заявником не обґрунтовано в чому полягає порушення його прав, оскільки після винесення постанови від 05.08.2013 у ВП № 39195157, заявник повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження. А відмова у задоволенні скарги щодо зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо своєчасного виконання рішення суду відхилена з посиланням на п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003.
Колегія суддів вважає обґрунтованим вказаний висновок суду першої інстанції. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно вимог ст. 11 вказаного Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, здійснюються у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, на нього Законом покладається обов'язок здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, а тому окремого зобов'язання рішенням суду не потребують.
Крім того, саме по собі скасування постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та відмову у відкритті виконавчого провадження є відновленням порушеного права скаржника, оскільки передбачають повторне вирішення державним виконавцем питання про відкриття виконавчого провадження з урахуванням мотивів викладених судом.
Вимога апеляційної скарги Змінити абзац щодо скасування постанови з помилковою датою, також не підлягає задоволенню, оскільки вказане є опискою, яка підлягає виправленню в порядку ст. 219 ЦПК України, а тому не є підставою для скасування ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що судове рішення відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді