18 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.
при секретарях: Меєчко Д.П., Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить достроково припинити дію свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «Квас Козацький», що видане на ім'я відповідача ОСОБА_1, відносно частини товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: есенції для виготовлення квасу; квас (безалкогольні напої); порошки для виготовлення квасу; складники для виготовлення; таблетки для виготовлення квасу, та обов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 у відповідній частині до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що торговельна марка за оспорюваним свідоцтвом не використовуються ОСОБА_1 понад 3 роки на території України без поважних причин, а тому в силу п.4 ст.18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія оспорюваного свідоцтва має бути достроково припинена відносно всіх товарів 42 класу МКТП. Позивач вказує, що невикористання ОСОБА_1 знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 порушує його право та охоронюваний законом інтерес, так як ТОВ «Уманьпиво» у своїй діяльності використовує позначення «Квасовий напій Козацький» на етикетці, виробляє та реалізує товар з використанням вказаної етикетки, в той час як відповідач ОСОБА_1 таке позначення не використовує взагалі, не виконує обов'язки власника торговельної марки, допускаючи зловживання правом та створення штучного бар'єру для реєстрації нових позначень іншими особами.
Справа № 760/2127/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц-796/10488/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Зінченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2014 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Уманьпиво» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, так як вважає його таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що ухвалене рішення суду суперечить фактичним обставинам справи, не прийнято до уваги суттєвих обставин справи, а саме договір купівлі-продажу від 07.05.2010, на який посилається суд у своєму рішенні, укладений між двома господарюючими суб'єктами - ТОВ «Грейтлі» та ТОВ «Ходак» і до власника оспорюванного знака ОСОБА_1 він відношення не має. Крім того, в згаданому договорі відомості про товари марковані оспорюванною торговельною маркою відсутні. Ліцензійний договір від 13.05.2013 укладений ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_4, насправді є Ліцензійним договором про передачу авторських прав на використання торговельної марки «Квас Козацький» і є різновидом договору з авторського права (п. 15.7 даного договору), тобто дозволом на використання об'єкта авторського права, а не знаком захищеним свідоцтвом України НОМЕР_1. Крім того, докази фактичного використання даного договору в матеріалах справи відсутні. А згідно листа Державної служби інтелектуальної власності України від 02.06.2014 № 1016/24, станом на 02.06.2014 до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносились відомості щодо видачі ліцензій на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1.
На підставі викладеного, в апеляційній скарзі позивач просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 23.09.2014 представники позивача підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній. Після оголошення перерви в судовому засіданні директор ТОВ «Уманьпиво» звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав скасування довіреності на представників, яке було задоволено частково ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання від 21.10.2014 та продовжено перерву. Проте, в судове засідання 18.11.2014 представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомили, заяв про відмову від апеляційної скарги до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомляв.
Тому, керуючись положеннями ч. 2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає, що неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.
Представник Державної служби інтелектуальної власності України заперечував проти апеляційної скарги, хоча і визнав недоведеність фактичного використання оспорюваного знаку для товарів і послуг.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 18 цього Закону, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Правовий аналіз наведених норм чинного законодавства у сукупності дає підстави стверджувати, що необхідною умовою встановлення факту використання знаку для товарів і послуг є фактична наявність на ринку України наведених у свідоцтві товарів і послуг.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником свідоцтва України НОМЕР_1, який зареєстровано 10.09.2009 для товарів 32 класу МКТП, серед яких: есенції для виготовлення квасу; квас (безалкогольні напої); порошки для виготовляння квасу; складники для виготовляння квасу; таблетки для виготовляння квасу. Наведене підтверджується випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 /а.с.47/.
Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 не використовує торгівельну марку «Квас Козацький» за свідоцтвом України НОМЕР_1 у спосіб передбачений статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» протягом останніх трьох років без поважних причин, оскільки на території України не виявлено жодних відомостей про використання торговельної марки «Квас Козацький» для товарів 32 класу МКТП його власником, тобто ОСОБА_1 Вказане підтверджується і наявними в матеріалах справи доказами.
Зокрема, з листа ДП «Моніторинг ЗМІ України» за №27 від 27.05.2014 вбачається, що за період з 09.12.2010 - 31.01.2014 в Україні товари під торговельною маркою «Квас Козацький» на телебаченні, радіо, в друкованих засобах масової інформації, не рекламувалися /а.с.116/.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 14.05.1998 /а.с.119-122/. Однак, ОСОБА_1 не є асоційованим членом Асоціації товарної нумерації України «ДжіЕс1 Україна», що підтверджується листом даної Асоціації № 0132/01 від 11.06.2014 /а.с.117-118/
Згідно з довідкою Державної служби інтелектуальної власності України за № 1016/24 від 02.06.2014, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки товарів і послуг не вносились відомості щодо видачі ліцензій на використання торговельної марки за свідоцтвом України НОМЕР_1 /а.с.123/.
Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 посилався на ряд договорів. Проте, надані ним копії договорів укладені між юридичними особами, не містять посилань на наявність договірних зобов'язань з ФОП ОСОБА_1 та датовані 2008 роком /а.с.82-94/. Враховуючи, наведене, а також, що знак для товарів і послуг НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 10.09.2009, вказані договори не можуть бути належними і допустимими доказами використання знаку для товарів і послуг НОМЕР_1.
Договір купівлі-продажу від 07.05.2010 також не може бути прийнятий до уваги суду, оскільки він не може вважатися укладеним, так як не підписаний однією з сторін (відсутній як підпис уповноваженої особи ТОВ «Грейтл», так і печатка). Відсутні і дані щодо наявності зв'язку вказаних юридичних осіб з відповідачем ОСОБА_1 та знаком для товарів і послуг НОМЕР_1 /а.с.96-97/.
Ліцензійний договір від 13.05.2013 укладений ОСОБА_1, як ліцензіаром, з ФОП ОСОБА_4 (ліцензіат), надає право останньому за винагороду на термін дії цього договору невиключну ліцензію на використання торгівельної марки щодо усіх товарів і послуг, зазначених у свідоцтві класами МКТП на території України, а ліцензіар має право здійснювати контроль за використанням торговельної марки /а.с.106-107/.
В силу ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається:
· нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
· застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
· застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Разом з тим, матеріали справи не місять даних, які свідчили б про використання відповідачем ОСОБА_1 зареєстрованого знака, в тому числі і внаслідок виконання ліцензійного договору від 13.05.2013, оскільки його наявність не підтверджує, що ці товари фактично продавалися або ж пропонувалися до продажу.
Як зазначено вище, необхідною умовою встановлення факту використання знаку для товарів і послуг є фактична наявність на ринку України наведених у свідоцтві товарів і послуг.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що позивач не довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, в той час як відповідачем доведено факт використання оспорюваного знаку у відповідності із вимогами ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе, як виходячи з викладених вище обставин та норм матеріального права, так і враховуючи положення ст. 10,60 ЦК України, які передбачають змагальність сторін і обов'язок кожної сторони довести обставини на які вона посилається, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів використання оспорюваного знаку для товарів і послуг. Поважних причин щодо невикористання спірної торгівельної марки на території України понад встановлений строк ОСОБА_1 також не наведено.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» володілець власник знаку для товарі і послуг повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із даної реєстрації. А в порядку ст. 16 цього Закону, одним з основних прав володільця знаку є право на використання торговельної марки.
Отже, не використовуючи торговельну марку за свідоцтвом України НОМЕР_1 для перелічених у ньому послуг, протягом більш як дозволеного законом трирічного строку без поважних причин, відповідач ОСОБА_1 створює перешкоди позивачу, що підтверджується, зокрема, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21.11.2012 у справі № 22ц/2390/2752/2012, а також у набутті ним прав інтелектуальної власності на торговельну марку «Квас Козацький» на території України.
Отже, позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції не враховані наведені вище положення норм матеріального та процесуального права, допущена неповнота дослідження обставин справи, що мають значення для її вирішення, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво»- задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2014 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг - задовольнити.
Достроково припинити дію свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг щодо зазначених у свідоцтві, зареєстрованому на ім'я ОСОБА_1, товарів 32 класу МКТП : есенції для виготовлення квасу; квас (безалкогольні напої); порошки для виготовлення квасу; складники для виготовлення квасу; таблетки для виготовлення квасу.
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів та послуг про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку щодо зазначених у свідоцтві рів 32 класу МКТП: есенції для виготовлення квасу; квас (безалкогольні напої); порошки виготовлення квасу; складники для виготовлення квасу; таблетки для виготовлення квасу; та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України «Промислова власність».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: