10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"18" квітня 2011 р. Справа № 2-а-57/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області та ОСОБА_2 на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "10" лютого 2011 р. у справі № 2-а-57/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
Позивач 01 лютого 2011 р. звернувся до Ємільчинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до УПФУ в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірах визначених ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шість місяців по день подачі позову, а також на майбутнє.
Постановою цього ж суду від 10 лютого 2011 року позов задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії, починаючи з 01.08.2010 р. по 01.02. 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою: позивач просить задовольнити його позов, а відповідач просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до ІІ категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПФУ Ємільчинського району Житомирської області, та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.51 «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірі, визначеному ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Посилання апелянта УПФУ в Ємільчинському районі Житомирської області на те, що Пенсійний фонд не є належним відповідачем по справі, не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.
Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 987, яка є чинною, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), проводяться органами, які виплачують пенсію.
Вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону),
Відповідно до п. 2.1. Положення основними завданнями ОСОБА_3 є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, а тому управління Пенсійного фонду України є належним відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Доводи апеляції позивача щодо неправомірної відмови судом першої інстанції у задоволенні його позову на майбутнє також є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод і інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень, тобто необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено, а тому позовні вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача здійснювати нарахування та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії на майбутнє не ґрунтується на чинному законодавстві.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення зміни до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов'язувати відповідача здійснювати перерахунок пенсії, повинен обмежуватися моментом винесення рішення судом першої інстанції (або датою звернення позивача до суду).
Таким чином суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання відповідача проводити виплату позивачу передбачених ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії в майбутньому.
Доводи апеляційних скарг не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "10" лютого 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 с.Бастова Рудня,Ємільчинський район, Житомирська область,11252
3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області вул. Леніна, 45,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200