Ухвала від 31.03.2011 по справі 2а-12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"31" березня 2011 р. Справа № 2а-12

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Поліщука М.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "21" січня 2011 р. у справі № 2а-12 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 12.01.2011 р. звернулась до Ємільчинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до УПФУ у Ємільчинському районі Житомирської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.07.2010 р. по 12.01.2011 р.

Постановою цього ж самого суду від 21.01.2011 року позов задоволено, бездіяльність відповідача щодо відмови в нарахування позивачу вказаних коштів визнана судом неправомірною та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу зазначених виплат, починаючи з 12.07.2010 р. по 12.01.2011 р.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до постанови КМ України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, і отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 39 Закону, громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідно: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 50, 54 зазначеного Закону.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 січня 2011 року - без змін.

постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області "21" січня 2011 р.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Г. Поліщук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_2 пров. Садовий,9,смт.Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області вул. Леніна, 45,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200