10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"06" травня 2011 р. Справа № 2а/1711/154/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "04" лютого 2011 р. у справі № 2а/1711/154/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,
Позивач 14.01.2011 р. звернувся до Кузнецовського міського суду Рівненської області області з адміністративним позовом до УПФУ у м.Кузнецовську Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2008 р.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.01.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 р. по 13.07.2010 р. залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою цього ж суду від 04.02.2011 року позов задоволено, бездіяльність відповідача щодо відмови в нарахування позивачу вказаних коштів визнана судом неправомірною та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу зазначених виплат, починаючи з 14.07.2010 р.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 області, яке відповідно до постанови КМ України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, і отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірах, визначених ч.1 цієї статті, зокрема у зоні радіоактивного контролю розмір такого підвищення - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідно: інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по ІІІ групі інвалідності - 6мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 50, 54 зазначеного Закону.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "04" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400