Справа № 822/1295/15
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
26 серпня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,
представника позивача: Мачківського О.М.
представників відповідача: Дмитрієвої А.Л., Рудомана І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РУМ ЛТД" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РУМ ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «РУМ ЛТД» (ТОВ «РУМ ЛТД») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0010721501/3592.
29 травня 2015 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РУМ ЛТД» з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Праус» за серпень 2013 року та за рахунок яких сформовано показники податкової звітності за вересень та жовтень 2013 року, ТОВ «Київ Лік від Петролеум» за серпень 2014 року, ТОВ «Антарес» за червень-липень 2014 року, ТОВ «Ріаліз Ойл» за 2012 рік, 2013 рік та січень-липень 2014 року, ТОВ «Віконд Ойл» за 2012 рік, 2013 рік та січень-липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 09 грудня 2014 року №5594/15-1/37098319.
За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму ПДВ в періоді, що перевірявся, в сумі 45895678 грн.
На підставі акта перевірки, 29 грудня 2014 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0010721501/3592, яким ТОВ «РУМ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 45895678 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22947839 грн.
За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, а також те, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.
Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, судом першої інстанції встановлено те, що між ТОВ «РУМ ЛТД» укладено із TOB "ПРАУС" договір поставки нафтопродуктів №37/08-П від 01 серпня 2013 року, згідно якого ТОВ "РУМ ЛТД" - Покупець, TOB "ПРАУС" - Постачальник. Предметом договору є зобов'язання Постачальника передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому "Товар", згідно умов договору. Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Поставка товару здійснюється на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт". Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього.
На підтвердження виконання умов вказаного договору складено податкові накладні, додаткові угоди, листи про можливість отримання нафтопродуктів, а також акти приймання-передачі. В актах місцем його складення вказано м. Дніпропетровськ та зазначено про прийняття нафтопродуктів на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт", журнал видачі довіреностей, а також надано договір зберігання нафтопродуктів №1409/10-9 від 14 вересня 2010 року.
Також, між ТОВ «РУМ ЛТД» (покупець) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (постачальник) укладено договір поставки №30/14-П від 27 березня 2014 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ.
Згідно із п.п.2.1, 3.1, 5.1, 6.1 договорів асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами у відповідній додатковій угоді. Умови поставки - склад покупця (АЗС). Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника. Приймання-передача товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, а також умов цього договору, додаткових угод, специфікацій до нього.
Так, на виконання вказаного договору складено податкові накладні, додаткові угоди, видаткові накладні, акти приймання-передачі нафтопродуктів. В актах місцем його складення вказано м. Київ та зазначено, що протягом липня 2014 року ТОВ "РУМ ЛТД" прийняло нафтопродукти на умовах - АЗС покупця.
Крім того, між ТОВ «РУМ ЛТД» (Покупець) та ТОВ "АНТАРЕС" (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0107-40 від 01 липня 2014 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.
Відповідно до п.п.1.2, 4.2, 6.1 договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових Договорів (Інкотермс-2010). Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього договору, додаткових угод до нього.
На виконання вказаного договору складено податкову накладну, додаткові угоди, лист про можливість отримання нафтопродуктів, а також акт приймання-передачі. В акті місцем його складення вказано м. Дніпропетровськ та зазначено про прийняття нафтопродуктів на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, журнал видачі довіреностей.
Також, між ТОВ «РУМ ЛТД» (Покупець) та ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №54 від 01 червня 2011 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.
Згідно із п.п.1.2, 4.2, 6.1 договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт". Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору, Додаткових угод до нього.
Так, на виконання вказаного договору складено додаткові угоди, лист про можливість отримання нафтопродуктів, податкові накладні та видаткові накладні.
Крім того, між ТОВ «РУМ ЛТД» та ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №343-2012-НП від 30 листопада 2012 року, згідно якого ТОВ "РУМ ЛТД" (Покупець) та ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" (Продавець). Предметом Договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця (поставити), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти.
Відповідно до п.п.1.2, 2.1, 3.2 договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Товар поставляється на умовах - АЗС Покупця, які належать йому на правах власності чи знаходяться у користуванні на основі інших цивільно - правових договорів. Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього Договору.
На виконання вказаного договору складено податкові накладні, видаткові накладні, додаткові угоди.
Також, між ТОВ «РУМ ЛТД» (Субкомісіонер) та ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" (Субкомітент) укладено договір субкомісії №166-2012-К від 30 травня 2012 року. Предметом договору є зобов'язання Субкомісіонера за дорученням Субкомітента здійснювати реалізацію через мережу автозаправних станцій, нафтопродуктів, характеристики яких узгоджуються сторонами у додаткових угодах. Передача нафтопродуктів здійснюється партіями , на основі актів приймання - передачі нафтопродуктів на субкомісію.
Так, на виконання вказаного договору складено додаткові угоди, акти виконання зобов'язань за договором субкомісії №166-2012-К від 30 травня 2012 року, акти за договором субкомісії, реєстри товарно - транспортних накладних, акт виконання зобов'язань, звіти виконання зобов'язань, акти приймання - передачі нафтопродуктів, податкові накладні та розрахунки.
Також, між ТОВ «РУМ ЛТД» (Покупець) та ТОВ "ВІКОНД ОЙЛ" (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів №3005-51-НП від 30 травня 2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.
Згідно із п.п.1.2, 4.2, 6.1 договору номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та за ціною визначеними Додатковими угодами на умовах EXW- склад ПАТ "Дніпронафтопродукт". Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а також згідно умов цього договору, додаткових угод до нього.
Так, на виконання вказаного договору складено видаткові накладні, податкові накладні, додаткові угоди, лист про можливість отримання нафтопродуктів, а також надано договір зберігання нафтопродуктів №1409/10-9 від 14 вересня 2010 року.
Також, на підтвердження здійснення оплати контрагентам за вказаними вище договорами позивачем надано копії платіжних доручень (за винятком ТОВ "АНТАРЕС").
Крім того, позивачем надано документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні) на підтвердження послуг з перевезення паливно-мастильних матеріалів та надання автопослуг, укладеними за результатами взаємовідносин між ним та ПП "Капрайя" (місце складання актів - м.Хмельницький), ТОВ "Кременчукнафтопродуктсервіс" (місце складання актів - м. Кременчук), ТОВ "Колумбіні" (місце складання акту - м.Вінниця).
Також, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні по перевезенню бензину, дизпалива та газу скрапленого згідно яких вантажовідправник - ПАТ "Укрнафта", вантажоодержувач - ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" для ТОВ " РУМ ЛТД "); товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, товарно - матеріальні відомості.
Також, судом першої інстанції встановлено відсутність у позивача документів, які б свідчили про отримання ним від контрагентів нафтопродуктів за якістю у відповідності з Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року №271/121, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04 липня 2007 року за №762/14029, а також за кількістю та якістю з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, затвердженим в Міністерстві юстиції України за №805/15496 від 02 вересня 2008 року, а також газу за кількістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 року №332 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24 квітня 2003 року за №331/7652.
Більше того, судом першої інстанції встановлено те, що позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи не надано видаткових накладних, довіреності, що видаються уповноваженій особі для прийманні нафти та/або нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні (у взаємовідносинах із ТОВ "ПРАУС", ТОВ "АНТАРЕС", ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ", ТОВ "ВІКОНД ОЙЛ"), інші документи відповідно до Інструкції №281/171/578/155, актів приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою №14-НК відповідно до Інструкції №271/121, товару книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП та журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП згідно із Інструкцією від 12 червня 1996 року за №293/1318).
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, акти приймання-передачі нафтопродуктів між позивачем та контрагентами були складені у м. Дніпропетровськ, хоча пунктами завантаження в актах виконаних робіт за результатами укладених договорів про перевезення вантажів між позивачем та ПП "Капрайя", ТОВ "Кременчукнафтопродуктсервіс" зазначаються, зокрема, Дунаєвецька н/б, Старокостянтинівська н/б, Клевань н/б, та не міститься пункту у м. Дніпропетровськ.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем перераховувались кошти на рахунки контрагентів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим такі дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, і як наслідок - безпідставне формування податкового кредиту.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснені позивачем операції по придбанню нафтопродуктів та газу носять збитковий характер та не містять по суті своїй розумних економічних та інших причин (ділової мети, економічного ефекту), тобто без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою певної податкової вигоди , зокрема права на податковий кредит з ПДВ, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Тобто, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Згідно із пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.
При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).
Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.
Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення сприятливих наслідків у податковому обліку платника.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «РУМ ЛТД» за перевіряємий період придбавав у TOB "АНТАРЕС" наступні паливо-мастильні матеріали (ПММ):
- Бензин А-92 - за ціною 17010,25 грн/т (податкова накладна №86 від 31.07.2014р.);
- Бензин А-95 - за ціною 17183,60 грн/т (податкова накладна №86 від 31.07.2014р.);
- Паливо дизельне - за ціною 15203,05 грн/т (податкова накладна №86 від 31.07.2014р.).
Так, в сертифіках якості, наданих позивачем до матеріалів справи, виробником даних ПММ зазначено - ПАТ "Укрнафта".
При цьому, згідно із офіційного сайту Державної інспекції України за цінами, моніторинг роздрібних цін на дизпаливо, бензин А-95 станом на 01.07.14 р., що реалізуються через мережу автозаправних станцій, середня ціна по Україні з ПДВ на бензин А-95 склала 15,38 грн./л., бензин А-92 - 15,0 грн./л., дизпаливо - 14,77 грн./л.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії позивача не мали розумних економічних причин, тому спірні господарські операції не відповідають критерію ділової мети, позбавлені розумної економічної причини.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РУМ ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 31 серпня 2015 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.