10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"04" квітня 2011 р. Справа № 2а-5/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "25" січня 2011 р. у справі № 2а-5/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування збитків ,
Позивач звернулась 11.01.2011 р. до Зарічненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УПФУ в Зарічненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі по тексту - Закон), починаючи з 22.05.2008 р.
Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 12.01.2011 р. позов ОСОБА_2 за період з 22.05.2008 р. по 11.07.2010 р. у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду залишено без розгляду. Постановою цього ж суду від 25.01.2011 р. позов задоволено, починаючи з 11.07.2010 р. на майбутнє.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії і ІІІ групу інвалідності, що пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідними копіями посвідчення, вкладки до посвідчення та довідки МСЕК (а.с.6), позивач також перебуває на обліку в УПФУ в Зарічненському районі Рівненської області.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах , зокрема інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду", на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову, проте , у своїй постанові про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з 11.07.2010 р., суд не зазначив кінцеву дату здійснення такого перерахунку. Тим самим суд першої інстанції зобов"язав відповідача проводити нарахування та виплату позивачу передбачених Законом коштів на майбутнє без обмеження будь-якими строками.
На думку колегії суддів, вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод і інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень, тобто необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено, а тому задоволення позовних вимог судом першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії на майбутнє не ґрунтується на чинному законодавстві.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення зміни до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, повинен обмежитись моментом винесення рішення судом першої інстанції (або датою звернення позивача до суду).
З огляду на викладене постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок та виплата пенсії.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 11 січня 2011 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу доплату до пенсії підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, починаючи з 11.07.2010 р. по 25.01.2011 року (дата винесення рішення).
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Згідно ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.01.2011 р. у справі №2а-5/11 змінити, виклавши другий та третій абзаци її резолютивної частини наступним чином:
"Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 11.07.2010 р. по 25.01.2011 р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, починаючи з 11.07.2010 р. по 25.01.2011 р. відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 6 (шість) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної згідно із ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та з врахуванням вже проведених виплат."
Доповнити її резолютивну частину абзацом четвертим наступного змісту:
"В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов"язання відповідача проводити їй такі нарахування та виплату в майбутньому після 25 січня 2011 року - відмовити".
В зв"язку з цим абзаци 4,5, 6,7 її резолютивної частини вважати абзацами, відповідно, 5, 6, 7 та 8.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1
3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000
вид відправки - проста.