10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"17" березня 2011 р. Справа № 2а-25/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від "21" січня 2011 р. у справі № 2а-25/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,
Позивач 27.12.2010 року звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсій, виплату яких передбачено ст.ст.50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХП "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - ЗУ №796) за період з 16.06.2010 р. по 27.12.2010 р.
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 січня 2011 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії, починаючи з 27.06.2010 р. по 27.12.2010 р.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з»явилися. Про причину своєї неявки не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов»язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Тому, згідно ст..41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, також вона є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в УПФУ Попільнянського району Житомирської області, та отримує пенсію згідно з Законом №796.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст. 50, ч. 4 ст. 54 ЗУ №796, однак такий перерахунок відповідачем не був проведений.
За змістом ст. 50 ЗУ №796 особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ №796 встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене позивача має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ №796 позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що ЗУ №796 має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 ЗУ №796 , з 27.06.2010 р. по 27 12.2010 р.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних фінансувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань судом до уваги не приймаються. ( У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань.) Отже, безпідставними є посилання відповідача на відсутність надходжень з державного бюджету України як на підставу не нарахування позивачу зазначеного підвищення до пенсії.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
На думку колегії суддів, також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не застосував вимоги ч.5 ст.99 КАС України, оскільки дана норма Закону не регулює спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв"язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 січня 2011 р. у справі №2а-25/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 вул.Шевченка, 35,с.Котлярка,Попільнянський район, Житомирська область,13523
3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області вул.Б.Хмельницького, 9,смт.Попільня,Житомирська область, Попільнянський район,13501