10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"28" квітня 2011 р. Справа № 2а-3270/10/0670
номер рядка статистичного звіту 8.2.6
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
при секретарі Феськовій М.Ю. ,
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Укрбакалія" та ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2010 р. у справі № 2а-3270/10/0670 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Укрбакалія" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інспекції №0001122301/3 від 14.04.2010р. в частині визначення ТОВ "Торговий дім "Укрбакалія" податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 42293 грн. та штрафних санкцій в сумі 6680 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, сторони по справі подали апеляційні скарги, в яких просять її частково скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою представник позивача просить задовольнити їх вимоги в повному обсязі, а представник відповідача просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з"явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що останні задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції з огляду на наступне:
Як вбачається із матеріалів справи працівниками ОСОБА_3 ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрбакалія" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої 10.09.2009 року складено акт №387/23-01/33136842.
Згідно даного акту були встановлені порушення підприємством вимог п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження платником податку на прибуток в розмірі 74070 грн.
На підставі даного акту ОСОБА_3 ОДПІ 14.04.2010 було винесено податкове повідомлення-рішення №0001122301/3 про визначення позивачу зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 74070 грн., штрафних санкцій в розмірі 20817 грн., а всього в розмірі 94887 грн.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України).
А згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині визначення позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 42293 грн. та штрафних санкцій в сумі 6680 грн. суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав достатніх доказів та не довів в судовому засіданні неправомірність застосування підприємством іншого методу оцінки убутку запасів.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, оскільки він грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах та повністю відповідає вимогам п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", так як судом було встановлено, що на виконання зазначених норм чинного законодавства позивачем 01.04.2004р. прийняв наказ №1-БО про облікову політику, який був наданий позивачем в судове засідання. Даний наказ не скасований та є чинним.
Наявність такого наказу на підприємстві із зазначенням саме таких методів оцінки вибуття запасів об"єктивно підтверджується проведеною перевіркою підприємства Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області 16.07.2008 року.
З огляду на вимоги Закону, вибір оцінки вибуття запасів покладено саме на платника податку.
Посилання податкового органу, що підприємством на їх письмовий запит не було надано наказу про облікову політику та пояснень щодо методу оцінки убутку запасів, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні суду першої інстанції.
Згідно витягу з реєстру вхідної кореспонденції підприємства, запит податкового органу не надходив та не зареєстрований.
ОСОБА_3 ОДПІ не надала суду першої інстанції доказів про вручення письмового запиту посадовій особі товариства.
Застосування позивачем іншого методу оцінки убутку запасів не суперечить вимогам Закону.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що під час проведення перевірки податковим органом була встановлена кредиторська заборгованість товариства перед ТОВ "ТД Зоряний" в розмірі 93000 грн. за надані останнім позивачу маркетингових послуг по якій спливли строки позовної давності.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "ТД Зоряний" з позовом про стягнення боргу до позивача не звертався та за рішенням господарського суду м. Києва
06.10.2006 року визнаний банкрутом.
З урахуванням вимог ст.257 ЦК України строк позовної давності щодо даної заборгованості сплинув у вересні 2008 року, і така заборгованість відповідно до п. 1.25 Закону є безнадійною заборгованістю, та відповідно до п. 1.22.1 Закону підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
Таким чином суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що позивачем безпідставно не включена сума безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості по зобов"язаннях та відповідно занижено валовий дохід за 3-й квартал 2008 року на 93000 грн.
Крім того, судом першої інстанції також не було встановлено факту коригування підприємством валових витрат на вартість ТМЦ, використаних не в господарській діяльності сум нестач, виявлених в ході інвентаризації та відшкодування яких здійснюється винними особами, що об"єктивно підтверджується наданими податковим органом відповідними деклараціями з додатками К1/1 з податку на прибуток за 2007 рік, за півріччя 2008 року, за 2008 рік та за півріччя 2009 року.
Позивач доказів відповідного коригування валових витрат, суду не надав. Коригування підприємством частково таких витрат із зазначенням в додатку К1/1 до декларації за 1-й квартал 2008 року, не знайшло зазначеного коригування в наступних податкових деклараціях.
В порушення вимог п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону, підприємство не відносило кошти отримані від винних осіб і до складу валових доходів.
Таким чином допущене підприємством порушення призвело до заниження ним валового доходу за перевіряємий період на 28097 грн.
Інші доводи апеляційних скарг не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтами в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
За таких обставин колегія суддів, відповідно до вимог ст.200 КАС України, залишає апеляційні скарги сторін без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Укрбакалія" та ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Укрбакалія" вул. Маяковського,105-А,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
3- відповідачу ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500