Справа № 135/1448/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Волошина Т.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
26 серпня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої компенсації,
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_3 з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої компенсації.
Ухвалою Ладижинського міського суду від 03 червня 2015 року позов в частині позовних вимог заявлених поза межами шестимісячного строку звернення до суду, залишено без розгляду .
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, із наступних підстав.
Залишаючи позовні вимоги, заявлені поза межами строку звернення до суду встановленого ч.2 ст.99 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що грошова компенсація матері дитини, потерпілої від наслідків на ЧАЕС, виплачувалась ОСОБА_5, шляхом перерахування на її картковий рахунок, а тому остання мала відомості про її щомісячний розмір та про припинення виплати цієї компенсації, а посилання позивача на те, що картковий рахунок не первірявся матір'ю дитини тривалий час не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
У випадку порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 106 КАС України подається клопотання про його поновлення.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_4, як матері дитини ОСОБА_3 потерпілої від наслідків на ЧАЕС, яка не відвідує дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, відповідачем з січня 2012 року призначена грошова компенсація, виплата якої була припинена в січні 2013 року. Проте, ОСОБА_4 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради з заявою про надання інформації про причини припинення виплати їй вищезаначених коштів тільки 17 липня 2014 року, на яку отримала відповідь вже 24 липня 2014 року, однак позов, батьком дитини було подано тільки в жовтні 2014 року.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень позивача про те, що про порушення свого права ОСОБА_4 дізналась тільки з відповіді управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради на її заяву, яку вона отримала 24 липня 2014 року, оскільки на момент звернення до відповідача, вона вже володіла інформацією про припинення виплати їй грошової компенсації, що вбачається зі змісту самої заяви.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що та причина, що позивач більше ніж півтора року не цікавилась станом свого карткового рахунку на який здійснювалась виплата вищезазначених коштів не є поважною та не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 03 червня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.