18 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1987/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держземагентства у Херсонській області), у якому просить визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, зобов'язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області відповідно до норм земельного законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин та зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення з метою врахування рішення суду при перегляді заяви.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана відмова Держземагентства у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам земельного законодавства, якими врегульовано порядок надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а саме, ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки не може бути підставою для відмови у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою включення земельної ділянки до переліку лотів для земельних торгів. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва, а тому просить суд визнати протиправною вказану відмову та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1
Ухвалою суду від 18.08.2015 року здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області).
ГУ Держгеокадастр у Херсонській області 13.08.2015 року надало письмові заперечення, згідно яких зазначає про правомірність оскаржуваної відмови, оскільки неможливість надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства обумовлена включенням даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги згідно наказу ГУ Держземагентства у Херсонській області від 06.01.2015 року №21-2/19-14.
В судове засідання, призначене на 18 серпня 2015 року, представник позивача прибув, при цьому надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не прибув, при цьому у письмових запереченнях від 13.08.2015 р. представник відповідача просив справу розглянути без його присутності з урахуванням викладеної позиції та наданих матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держземагенства у Херсонській області з заявою від 05.12.2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, що розташована за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.
06 січня 2015 року ГУ Держземагенства у Херсонській області листом за №19-1-0.102-13/15-15-СГ відмову позивачу у задоволені вказаної заяви з підстав включення бажаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги відповідно до наказу ГУ Держземагенства у Херсонській області.
Не погодившись з вказаною відмовою ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд вказує на наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі - ЗК України) визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, зокрема -
- громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України);
- безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Згідно ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Статтею 121 цього Кодексу встановлено право громадян на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України, зокрема -
- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (абз. 1 ч. 6 ст.118 ЗК України);
- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку ( абз. 1 ч.7 ст. 118 ЗК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, від 10.05.2012 року №258 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління Держземагентства в області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), наказами Держземагентства України, дорученнями Голови Держземагентства України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентcтва України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно до пунктів 4.32 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, від 10.05.2012 року №258 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Як вбачається зі змісту листа - відповіді ГУ Держземагентства у Херсонській області від 06.01.2015 року за №19-21-0.102-11/15-15-СГ на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 р. наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого увійшла земельна ділянка, вказана у заяві ОСОБА_3
Отже, судом встановлено, що вказана відмова ГУ Держземагентства у Херсонській області вмотивована включенням спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що виставляються на земельні торги відповідно до наказу ГУ Держземагентства у Херсонській області.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що за дорученням Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 р. № 37732/0/1-14 зобов'язано Держземагенство України забезпечити надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства на конкурентній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів, а також затвердження на регулярній основі та оприлюднення на офіційному сайті Держземагентства переліків земельних ділянок, що виставляються на земельні торги, за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб щодо таких земельних ділянок.
За змістом наказу Держземагенства України від 15.10.2014 № 328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагенства України від 14.10.2014" введено в дію рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 р. (протокол засідання № 2).
Згідно пункту 2 Протоколу засідання колегії Держземагенства України від 14.10.2014 р. № 2 про продаж прав на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на конкурентних засадах" прийнято рішення щодо -
- особистого контролю начальників головних управлінь Держземагенства в областях, м. Києві за забезпеченням виконання дорученням Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 р. № 37732/0/1-14;
- за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб, зокрема щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства скласти, затвердити та оприлюднити на офіційному сайті Держземагентства України переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що мають бути об'єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу (крім тих, на яких розташовано нерухоме майно, або тих, які на законних підставах знаходяться у користуванні заявників, або тих, щодо яких надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою або станом на 15 жовтня 2014 року у відповідному головному управлінні вже зареєстровано клопотання про надання такого дозволу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
- за результатами аналізу поточних робіт із землеустрою та звернень фізичних і юридичних осіб на регулярній основі виявляти земельні ділянки, що користуються попитом та права на які можуть бути продані на земельних торгах, включати такі земельні ділянки до вищезазначених переліків шляхом видання наказів про внесення змін і доповнень до них та оприлюднювати оновлені переліки на офіційному сайті Держземагентства України.
Отже, на виконання вищевказаних актів, ГУ Держземагентство у Херсонській області наказом від 23.10.2014 року №21-81/19-14 затвердило Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2015 року Головним управлінням Держземагенства у Херсонській області прийнято наказ №21-2/19-15 "Про внесення змін до наказу Головного управління від 23.10.2014 р. №21-81/19-14 "Про затвердження Переліків земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону", згідно якому доповнено перелік несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (додаток 3), а саме лотами №116-120 згідно з додатком.
Як вбачається з письмових заперечень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, то відповідач вважає, що при співставленні викопіювання земельної ділянки, вказаної позивачем у додатку до заяви, з переліком земельних ділянок, наведеним у додатку № 3 до наказу від 06.01.2015 року №21-2/19-14, земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1, розташована на території Птахівській сільській раді Скадовського району та увійшла до переліку несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Перевіряючи вказаний довід відповідача суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 06.07.2015 року було зобов'язано відповідача надати суду копію заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та доданих до неї документів; документальне підтвердження обставин, викладених у листі від 06.01.2015 року №19-21-0.102-13/15-15-СГ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Проте, на виконання вказаної ухвали суду відповідач обмежився наданням лише копії наказу Головного управління Держземагенства у Херсонській області від 06.01.2015 року №21-2/19-15 та додатку №3 до вказаного наказу, як підтвердження факту включення земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_1 до переліку земельних ділянок, права на які виставляється на земельні торги.
Суд вказує, що відповідно до ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 6 ст. 71 цього Кодесу).
Таким чином, дослідивши наявні у справі документи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 07.07.2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон України №3613-VI) -
- державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
- кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;
- кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);
- кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно п. 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. №1051 (далі - Порядку №1051), кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.
Пунктом 34 Порядку №1051 передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000 : 00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства суд зазначає, що кадастровий квартал входить до кадастрової зони та включає в себе земельні ділянки, при цьому площа кадастрового кварталу є значно більшою за площі окремих земельних ділянок, що входять до його складу.
Як вбачається з наданого відповідачем додатку № 3 до наказу Головного управління Держземагенства у Херсонській області № 21-2/19-15 від 06.01.2015 р., то у переліку несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, розташованих на території Птахівської сільської ради Скадовського району, значиться земельна ділянка під лотом № 116, а саме - земельна ділянка орієнтованою площею 16,0000 га, номер кадастрової зони і кварталу (15 знаків) у разі відсутності кадастрового номеру - НОМЕР_3.
Проте, з вказаного документу не можна встановити, що земельна ділянка площею 2,0000 га, на яку претендує ОСОБА_1, входить до складу лота № 116, а саме - земельної ділянки орієнтованою площею 16,0000 га.
При цьому, відповідачем не надано суду інших доказів на підтвердження своєї позиції, викладеної у листі від 06.01.2015 року №19-21-0.102-13/15-15-СГ щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, не зважаючи на вимогу суду, викладену в ухвалі суду від 06.07.2015 р.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1 ст. 71); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт включення земельної ділянки площею 2,0 га, на яку претендує ОСОБА_1, до переліку земельних ділянок, сформованих як окремі лоти для продажу права оренди на них, зокрема до лоту № 116, вказаному у додатку № 3 до наказу Головного управління Держземагенства у Херсонській області № 21-2/19-15 від 06.01.2015 р., а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову ГУ Держземагенства у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, то суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом визнано неправомірною відмову ГУ Держземагентства у Херсонській області у наданні позивачу вищевказаного дозволу.
Зазначене узгоджується з положеннями пункту 2 частини другої статті 162 КАС України, згідно якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Щодо вимоги позивача зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення з метою врахування рішення суду при перегляді заяви, то суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до наведених норм, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є формою судового контролю за виконанням судового рішення і не може бути окремою вимогою в адміністративному позові.
Враховуючи, що вирішення даного питання є правом суду, а не обов'язком, тому вказана вимога позивача є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ч. 1 ст. 71 КАС України, якою передбачено обов'язок кожної сторони по справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір за адміністративний позов немайнового характеру у розмірі 0,06 від розміру мінімальної заробітної плати, що складає 73,08 грн.
Крім цього, згідно наявних в матеріалах справи документів, позивачем були понесені судові витрати на правову допомогу у сумі 1850,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.3 ст. 90 КАС України).
Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1218,00 грн., відповідно розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 487,20 грн. (1218 грн. х 40% = 487,2 грн.) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Як вбачається з наданого розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу за договором №2 від 17.06.2015 року, то загальна кількість годин обслуговування становить 16 годин загальною вартістю 1850,00 грн., з яких: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (3 години) - 300,00 грн.; вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (6 годин) - 600,00 грн.; консультація стосовно підготовки процесуальних документів (3 години) - 150,00 грн.; представництво інтересів у судовому засіданні (4 години) - 800,00 грн.
Таким чином, вартість однієї години участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а саме задоволено дві з трьох вимог, тому сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу присуджуються ОСОБА_1 частково, відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 122, 160-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держземагентства у Херсонській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.) та витрати на правову допомогу у сумі 1233,33 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні 33 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 6.3