Справа № 817/533/13-а
03 квітня 2013 року 16год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Фаліковська Ірина Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Костопільська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 2004521740 від 08.11. 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. 183.4 ст. 183 розд. V Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-УІ особи, які переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 ПКУ, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку. У п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ зазначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерних мереж, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку. Пунктом 18 підрозділу 2 розд. XX ПКУ передбачено, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 ПКУ. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. Виключення пункту 18 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 06.08. 2011 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07. 2011 року № 3609-УІ та втрата чинності 16.12. 2011 року Наказу ДПА України № 978 не скасовує дію даної норми з 01.01. 2011 року по 06.08. 2011 року, оскільки відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, Костопільською МДПІ протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5543,02 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення № 200451740 від 08.11. 2012 року, оскільки відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.
Представник позивача, у судовому засіданні, з мотивів наведених у адміністративному позові, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повністю.
Представник відповідача, у судовому засіданні адміністративний позов заперечила та вказала, що в ході документальної перевірки на підставі банківських виписок з розрахункових рахунків було встановлено, що обсяг реалізованих ТМЦ та виконаних робіт по монтажу, ремонту та реконструкції електроустановок фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за 2010 рік становив 479478,63 грн. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 з 01.01. 2011 р. перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку. Згідно пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку. Пункт 18 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог пункту 181.1 ст. 181 ПКУ. Пунктом 183.10 статті 183 розділу V ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. На підставі вище викладеного фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 починаючи з 01.01. 2011 року потрібно було зареєструватись платником ПДВ. Однак платником заява про реєстрацію платника ПДВ була подана лише 10.10. 2011 року. В ході документальної перевірки встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 декларації по ПДВ за січень-жовтень 2011 року (з 01.01. 2011 року по 20.10. 2011 року ) до Костопільської МДПІ не подано, чим порушено пункт 183.2 статті 183, пункт 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України. За даними перевірки встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання ТМЦ та виконаних робіт по монтажу, ремонту та реконструкції електроустановок, визначена на підставі банківських виписок та актів приймання виконаних будівельних робіт фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01. 2011 р. по 20.10. 2011 р. становить 342255,04 грн. в т.ч. 138367,89 грн. надійшло на розрахунковий рахунок за надані послуги бюджетним установам до його реєстрації платником ПДВ в 2010 році (оплачена дебіторська заборгованість) та 203890,15 грн. - за надані послуги за період з 01.01. 2011 року по 20.10.2011 року. Згідно перерахованих вище вимог Податкового кодексу України обсяг наданих послуг за період з 01.01. 2011 р. по 20.10. 2011 р. підлягає оподаткуванню згідно пункт 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кексу України за ставкою 20 відсотків. Загальний обсяг оподатковуваних операцій (продажу) податком на додану вартість за період з 01.01. 2011 р. по 20.10. 2011 р. перевіркою визначено в сумі 203890,15 грн. (сума ПДВ становить 40778,03 грн). Таким чином загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання ТМЦ та виконаних робіт по монтажу, ремонту та реконструкції електроустановок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01. 2011 р. по 20.10. 2011 р., що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, перевіркою визначено в сумі 203890,15 грн. Проведеною перевіркою донараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 за період з 01.01. 2011 р. по 20.10. 2011 р. ПДВ на загальну суму 40778,03 грн. Таким чином, в порушення пунктів 183.4, 183.10 статті 183 розділу V, пункт 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено заниження в січні-жовтні 2011 році (з 01.01. 2011 року по 20.10. 2011 року) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 податком на додану вартість на загальну суму 40778,03 грн. Враховуючи наведені обставини в задоволенні позову просила відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія В00 № 688575 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 19.08. 2005 року та перебуває на податковому обліку у Костопільській МДПІ з 23.08. 2005 року (а.с. 7).
У період з 01.07. 2009 року по 31.12. 2010 року позивач здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
З 01.01. 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 перейшов на загальну систему оподаткування.
10.10. 2011 року позивачем було подано до Костопілької МДПІ заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200006942 ФОП ОСОБА_4 було зареєстровано платником податку на додану вартість з 20.10. 2011 року (а.с. 47).
Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією з 05.10. по 18.10. 2012 року було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07. 2009 року по 30.06. 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 25.10. 2012 року за № 365/17-47/2505614913, в якому встановлено порушення:
- пункту 183.4, 183.10 статті 183 розділу V, пункт 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 40778,03 грн.;
- пункту 183.2 статті 183, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації по ПДВ за січень - жовтень 2011 року (а.с. 8-34).
На підставі даних висновків, 08.11. 2012 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 2004521740, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 46321,05 грн., з яких за основним платежем 40778,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 5543,02 грн. (а.с. 35).
Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 36-46).
Перевіривши дотримання відповідачем повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, суд приходить до наступних висновків.
Так, висновки акту перевірки позивача обґрунтовано тим, що виручка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, тобто 2010 рік, становила 479478,63 грн. З огляду на це, посадові особи органу державної податкової служби дійшли до висновків, що за вказаний період загальна сума від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг сукупно перевищила 300000,00 грн., а тому з 01.01. 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язаний був зареєструватися платником податку на додану вартість та подавати податкові декларації з ПДВ за січень-жовтень 2011 року.
Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-УІ особи, які переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку.
В силу вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Вказана норма є прямою і самодостатньою. Тобто, законодавцем чітко визначено, що будь-яке перевищення такої межі тягне за собою обов'язкову реєстрацію особи платником податку на додану вартість.
Виключення становлять ті особи, які у встановленому законодавством порядку є зареєстрованими платниками єдиного податку. Так, в силу вимог пункту 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07. 1998 року (станом на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником податку на додану вартість.
В свою чергу п. 1 ст. 1 Указу, надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000 грн.
Указом визначено, що у разі перевищення граничної межі отриманої виручки, такі підприємці мають перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією платниками податку на додану вартість.
У разі, якщо суб'єкт господарювання перестає бути суб'єктом спрощеної системи оподаткування за власним бажанням, а не у зв'язку з перевищенням граничної межі отриманої виручки, то вирішення питання щодо обов'язкової реєстрації його платником податку на додану вартість залежить від наявності умов, визначених п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. Тобто, якщо у такого платника загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) не перевищує 300000 грн., то реєстрація платником податку на додану вартість не є обов'язковою.
ФОП ОСОБА_4 подав заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01. 2011 року. Обсяг його виручки за попередні 12 місяців за даними акту перевірки склав 479478,63 грн.
Разом з тим, п. 18 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (станом на 01.01. 2011 року) передбачено, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Таким чином, даним пунктом встановлено обов'язок реєстрації платником ПДВ при переході на загальну систему оподаткування з урахуванням п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, однак обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Так, судом встановлено, що обсяг оподатковуваних операцій ФОП ОСОБА_4 за період починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01. по 20.10. 2011 року становить 342255,04 грн. У зв'язку з цим позивачем 10.10. 2011 року було подано заяву про реєстрацію платника ПДВ до Костопільської МДПІ та зареєстровано платником ПДВ з 20.10. 2011 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно визначено суму від здійснених операцій з постачання товарів/послуг за 2010 рік, як таку, що є підставою для обов'язкової реєстрації позивача платником ПДВ, оскільки обсяг оподатковуваних операцій, необхідний для реєстрації платником ПДВ, слід визначати починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01. 2011 року.
Виключення пункту 18 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 06.08. 2011 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07. 2011 року № 3609-УІ не скасовує дію даної норми з 01.01. 2011 року по 06.08. 2011 року, оскільки відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Аналогічної точки зору притримується Конституційний суд України у рішенні від 09.02. 1999 року № 1/99-рп, у якому вказано, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Костопільської МДПІ форми "Р" № 2004521740 від 08.11. 2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 40778,03 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3843,02 грн. та його скасування.
Щодо податкового повідомлення-рішення Костопільської МДПІ форми "Р" № 2004521740 від 08.11. 2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1700,00 грн., які застосовані за неподання податкових декларацій по ПДВ за січень-жовтень 2011 року, то суду слід зазначити наступне.
Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 46.1 ст. 46 глави 2 розділу ІІ, ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України).
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової служби України від 25.01.2011 року № 41, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935 (надалі - Порядок №41).
Пунктом 10 вказаного Порядку № 41 передбачено, що податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.
Відповідно до пп. 2 п. 180.1. ст. 180 Розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Пунктом 181.1. статті 181 розділу V Податкового кодексу України передбачено умови обов'язкової реєстрації платником податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім осіб, які є платником єдиного податку.
Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені ст. 183 розділу V Податкового кодексу України.
В той же час, п. 120.1. ст. 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) у формі штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язок подання податкових декларацій з ПДВ та відповідальність за їх неподання покладаються на платників даного податку, зареєстрованих у встановленому законом порядку.
Враховуючи зазначене, до дати реєстрації платником податку на додану вартість особа не має повноважень на подання податкової декларації, отже штрафні санкції за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем, який не подав до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, не застосовуються.
Крім того, суду слід звернути увагу, що відповідно до п. 183.10. ст. 183 розділу V Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Разом з тим, судом вже перевірялися обставини щодо обов'язкової реєстрації ФОП ОСОБА_4 платником ПДВ з 01.01. 2011 року, та встановлено протиправність висновків податкового органу.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ форми "Р" від 08.11. 2012 року № 2004521740 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1700,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11. 2012 року № 2004521740, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11. 2012 року № 2004521740.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 463 грн. 21 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 904 від 15.02. 2013 р. (а.с. 2).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 2004521740 від 08.11. 2012 року.
Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 21 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.