Справа № 2а/1770/5703/2011
28 лютого 2012 року 12год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: представник ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління МВС України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання наказів про звільнення протиправними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримували повністю, просили позов задовольнити, а також надавали усні пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві та доданих до неї документах.
Відповідач позов заперечив. Представник відповідача надала письмові заперечення, а в судових засіданнях надавала пояснення та висловлювала позицію, що співпадає з викладеною в її письмових заявах.
Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 26.08.2011 року на адресу ВІТ УМВС України в Рівненській області надійшли статистичні картки ф.1 про те, що прокуратурою Рівненської області за матеріалами ВВБ в Рівненській області відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу №70/78-11 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України. Проведеним за даним фактом службовим розслідуванням встановлено, що позивач ОСОБА_1 будучи працівником міліції, працюючим на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Рівненській області, виявивши іноземних громадян, які повідомили про свої наміри організувати незаконне переправлення через державний кордон України громадянина ОСОБА_3 Шрі-Ланка Селваража Акілана, не вжив жодних заходів, спрямованих на припинення злочинної діяльності вказаних осіб, виявлення та припинення яких належить до його компетенції. Крім того, у порушення п.23 ст.11 Закону України "Про міліцію", повернув 10.03.2011 року Селваражу Акілану документи з ознаками підробки, які раніше сам вилучив, на ім'я Купакаліптам Кагеван, хоча мав їх знищити або передати за призначенням у встановленому порядку.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи судом встановлено, що постановою прокуратури Рівненської області від 15.08.2011р. порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем працівниками УМВС України в Рівненській області, зокрема, ОСОБА_1 22.02.2011р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.
16.08.2011р. департаментом внутрішньої безпеки ВВБ в Рівненській області проінформовано про даний факт відповідача з метою проведення службового розслідування.
30.08.2011р. начальником УМВС України в Рівненській області затверджений висновок за матеріалами службового розслідування по факту порушення кримінальної справи прокуратурою Рівненської області №70/78-11.
Зазначеним висновком вказано, що питання про доцільність перебування в органах внутрішніх справ позивача вирішити за наслідками прийняття судом остаточного процесуального рішення. З урахуванням ст.16 Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС», притягнути посадових осіб до дисциплінарної відповідальності не надається можливим так як з дня скоєння надзвичайної події пройшло більше шести місяців.
26.09.2011р. постановою прокуратури м. Рівне притягнуто позивача в якості обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.28, ч.3 ст.364 КК України.
Пунктом 2 Наказу №1161 від 21.10.2011р. за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. «Є» ст.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
21.11.2011р. виданий наказ по особовому складу № 236 о/с про звільнення позивача з ОВС.
Щодо неправомірності винесення оскаржуваних наказів, суд виходить з такого.
Так, відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.02.2006 N 3460, передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Згідно статті 16 Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що оскаржувані накази відносно позивача, винесені відповідачем всупереч висновку службового розслідування.
Також з матеріалів справи вбачається, що проступок позивачем вчинений 22.02.2011р., висновок службового розслідування затверджений 30.08.2011р, а зазначений наказ винесений відповідачем 21.10.2011р. тобто відповідачем при винесенні наказу про звільнення позивача з органів ОВС порушені строки накладення дисциплінарних стягнень, встановлені ст.16 Дисциплінарного статуту.
Щодо твердження представника відповідача про законність притягнення позивача до відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарний проступок, за який на позивача було накладено стягнення, було вчинено ним 22.02.2011 року, а не як зазначає представник відповідача - з 21.02.2011 року по 10.03.2011 року. Представник відповідача вказує також, що відповідно до наказу УМВС від 05.09.2011 року №172 о/с позивач з 06.09.2011 року по 10.10.2011 року (35 діб) перебував у черговій відпустці, а отже цей період не зараховується до строку накладення дисциплінарного стягнення, однак дане твердження суперечить статті 16 Дисциплінарного статуту, згідно якої дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку, однак у цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, час перебування позивача у черговій відпустці включається у шестимісячний строк накладення дисциплінарного стягнення.
За наведених обставин суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих наказів в частині звільнення позивача з органів ОВС, тому позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР, від 29.07.1991, № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до пункту 24 вказаного Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Судовий збір не присуджується позивачу у відповідності до вимог ст.94 КАС України, оскільки позивачем не було доведено понесення будь-яких витрат.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області від 21.10.2011 року №1161 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області від 21.11.2011 року №239 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми УМВС України в Рівненській області.
Стягнути з УМВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, - звернути постанову до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.