Справа № 2а/1770/4887/2011
23 травня 2012 року 11год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
СПД приватний підприємець ОСОБА_3
доОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002371742 від 15 вересня 2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
15 вересня 2011 року відповідач виніс податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 на підставі акта перевірки № 134/2760512953/17-117 від 31.08.2011р., яким встановлено, що згідно п. 54.3.5 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України сума грошового зобов'язання на підставі вказаного акта перевірки встановлено порушення: п. 1.8, п.1.15, п. 1.17 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.“а” п.19.2 ст.19, пп.”а” п.20.2, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-1V від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст 163, пп 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, ст.171, п 176.1, п.176.2 ст. 176 ПК України, ст. 51 глави 2, пункту 119.2 ст. 119 глави 11, підпункту «б»п.176,2 ст.176 розділу 4 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання за платежем: податок з доходів найманих працівників, код платежу за основним платежем на суму 120 686,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 309,35 грн.
Зазначає, що підставою для збільшення суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок з доходів найманих працівників, за основним платежем на суму 120 686,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 309,35 грн. нарахованих відповідачем на підставі акта перевірки є покази свідків з матеріалів кримінальної справи та касові книги, які не є належним доказом, для обрахування податку з доходів найманих працівників згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-1V від 22.05.2003р. та ПК України. В акті перевірки відсутні інші джерела підтвердження виплати найманим особам заробітної плати.
На думку позивача, на підставі п. 56.4 ст. 56 ПК України, абз. 3 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав про що подав 02 грудня 2011 року письмові заперечення. На думку податкового органу позов є необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступні обставини.
Вказує, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки встановлено порушення п. 1.8, п.1.15, п. 1.17 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.“а” п.19.2 ст.19, пп.”а” п.20.2, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-1V від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст 163, пп 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, ст.171, п 176.1, п.176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що в результаті призвело до неперерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників за основним платежем на суму 120 686,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 309,35 грн.
Крім того, вказує на ту обставину, ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівне отримала лист прокуратури Рівненського району №60пр-11 від 28.07.2011 року про призначення документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_3, щодо якого порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 172, ч.1 ст.175 Кримінального Кодексу України. В результаті ОСОБА_4 податковою інспекцією у м.Рівне виписано наказ №1123 від 03.08.2011 року на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_3. Також прокуратурою Рівненського району надано для перевірки матеріали кримінальної справи в 3 томах, які були повернуті після завершення перевірки листом №29525/17-132 від 05.09.2011 року.
В ході перевірки встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 у 2010р. працював на спрощеній системі оподаткування. При перевірці достовірності сплати єдиного податку із залученням найманих працівників встановлено: згідно касових книжок та протоколів допиту свідків, які містяться у 1-3 томі кримінальної справи наданої листом прокуратури Рівненського району №60пр-11 від 28.07.2011р. у позивача працювали наймані робітники, яким виплачував заробітню плату без відповідного оподаткування.
Крім того, ОСОБА_4 податковою інспекцією у м.Рівне направлено запит №27779/17-132 від 17.08.2011р. суб'єкту підприємницької діяльності-приватному підприємцю ОСОБА_3, з проханням надати всі наявні документи та письмові пояснення, щодо використання ним в підприємницькій діяльності праці найманих працівників. Однак, суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 відповіді на вищезазначений запит не надав.
Таким чином, згідно касових книжок, відомостей про виплату та нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу, пояснень найманих осіб та протоколів допиту свідків, які містяться у 1-3 томі кримінальної справи збільшено податкові зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем на суму 120 686,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 309,35 грн.
У судовому засіданні представник відповідача щодо заявленого позов заперечував. Надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю за безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 податковою інспекцією в м. Рівне було проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_3 за результатами проведеної позапланової документальної перевірки встановлено п. 1.8, п.1.15, п. 1.17 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.“а” п.19.2 ст.19, пп.”а” п.20.2, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-1V від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст 163, пп 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, ст.171, п 176.1, п.176.2 ст. 176 ПК України
Як внаслідок, збільшено суму грошового зобов"язання за платежем: податок з доходів найманих працівників.
На підставі акта перевірки № 134/2760512953/17-117 від 31.08.2011р. Державної податкової інспекції в м. Рівне 15 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників, код платежу за основним платежем на суму 120 686,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 309,35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівне отримала лист прокуратури Рівненського району №60пр-11 від 28.07.2011 року про призначення документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_3, щодо якого порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 172, ч.1 ст.175 Кримінального Кодексу України. В результаті ОСОБА_4 податковою інспекцією у м.Рівне виписано наказ №1123 від 03.08.2011 року на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_3. Також прокуратурою Рівненського району надано для перевірки матеріали кримінальної справи в 3 томах, які були повернуті після завершення перевірки листом №29525/17-132 від 05.09.2011 року.
У ході судового засідання встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 використовував найману працю та виплатив заробітну плату наступним працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, Боровик О, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, Хомич, ОСОБА_28, ОСОБА_29, Дудар, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, Дойонко, Пасічний.
Суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 по вищезазначених працівниках не подавав заяв на отримання довідок про трудові відносини з платником єдиного податку, не отримував довідок про трудові відносини з платником єдиного податку, не подавав податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку з відображенням даних про суми нарахованого (чи виплаченого) доходу найманим працівникам до податкового органу, відповідно баз даних ДПІ у м.Рівне податок з доходів фізичних осіб по вищезазначених найманих працівникам до бюджету не сплачував.
Відповідно до статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
ОСОБА_4 створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно ст. 2 Кодексу законів про працю, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. ОСОБА_4 створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Статтею 94 Кодексу законів про працю та ст. 1 Закону України “Про оплату праці” №108/95-ВР від 24.03.1995 року визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Як встановлено статтею 3 Закону України “Про оплату праці”, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №889-IV наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.
Відповідно до пункту 1.15. статті 1 Закону №889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закон України № 889-IV визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.
Підпунктом 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закон України № 889-IV встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з вимогами підпункту ”а” пункту 19.2 статті 19 Закон України № 889-IV податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з вимогами підпункту ”а” пункту 20.2 та підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закон України № 889-IV особами, відповідальними за порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку -отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно протоколу допиту свідка найманий працівник ОСОБА_16 пояснила, що займалася бухгалтерією у суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємеця ОСОБА_3, в тому числі подвійною, за його вказівкою.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно касових книжок, відомостей про виплату та нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу, пояснень найманих осіб та протоколів допиту свідків суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 нараховував та виплачував заробітню плату вищенаведеним працівникам
Крім того, як встановлено судом, суб'єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець ОСОБА_3 протягом перевіряємого періоду виплачував з каси фізичним особам-громадянам дохід, (кореспондуючі рахунки 631, 3721).
ОСОБА_4 податковою інспекцією у м.Рівне направлено запит №27779/17-132 від 17.08.2011р. суб'єкту підприємницької діяльності-приватному підприємцю ОСОБА_3, з проханням надати всі наявні документи та письмові пояснення, щодо використання ним в підприємницькій діяльності праці найманих працівників.
Слід зазначити, що суб'єктом підприємницької діяльності-приватним підприємцем ОСОБА_3 до перевірки не надано документів, які є підтвердженням, що дані громадяни зареєстровані в органах державної влади як суб'єкти підприємницької діяльності-приватні підприємці.
Отже, суб'єктом підприємницької діяльності-приватним підприємцем ОСОБА_3 виплачений дохід, коли отримувач таких доходів, не надав податковому агенту документів про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.
Крім того, як встановлено судом, позивач вину у скоєнні даних злочинів визнав, що підтверджується постановою Рівненського районного суду Рівненської області про закриття кримінальної справи від 25.11.2011 року №1-407/2011 рік, яка набрала законної сили, що не заперечувалося сторонами процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь в справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відтак, суд приходить до висновку, що відносини і факти, встановлені в рішенні по кримінальній справі, вважаються істинними та не підлягають доказуванню доти, доки рішення не скасоване.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин та нормативного обґрунтування, суд прийшов до висновку про правомірність дій Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби щодо винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваних правовідносинах, а відтак у задоволенні позовних вимог Суб'єкту підприємницької діяльності-приватнму підприємцю ОСОБА_3 відмовляє повністю за безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.