Справа № 2а/1770/5345/2011
11 січня 2012 року
17год. 23хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився;
відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровес"
про стягнення заборгованості
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3958,99 грн. з відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровес" .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.
Відповідач позов не заперечив, в судове засідання не з'явився двічі, хоча в установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Суд не вбачає поважних причин неприбуття відповідача і розглядає справу в даному судовому засіданні на наявними у справі доказами згідно ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України. На підставі ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту судової постанови - Закон №2464-VI).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту судової постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровес" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
В порушення вищевказаних норм Закону № 2464-VI відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим, за вересень 2011 року утворилась заборгованість в сумі 3958,99 грн. Вищевказане підтверджується Розрахунками суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які відповідач власноруч склав та подав до органу пенсійного фонду. Вказана сума є недоїмкою та є узгодженою.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Позивачем для відповідача, відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI вручено вимоги, які на момент подання адміністративного позову не задоволені та останнім у встановленому законом порядку не оскаржувались, а відтак, є чинними та такими, що обґрунтовують факт узгодження недоїмки.
Згідно з абз. 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У зазначених випадках територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі належать до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, на користь сторони - суб'єкта владних повноважень не присуджувалися, оскільки доказів їх понесення стороною суду не надано. Позивач від сплати судових витрат звільнений у встановленому ДКМУ "Про державне мито" порядку (стаття 4).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровес" на користь управління ПФУ в Рівненському районі заборгованість зі сплати єдиного внеску за вересень 2011 року в сумі 3958 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 99 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.