83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.03.07 р. Справа № 44/76пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І. при секретарі Ткаченко Я.С., розглянувши матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» (директор Радомський М.М., посвідчення АВК № 510367, представник Чернишова Н.А., довіреність від 12.03.07 року) до комунального підприємства «Найновіші технології» (директор Бирдичкін О.М., паспорт МК 686575) про розірвання договору купівлі-продажу б/н від 18.06.02 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» (далі - Товариство) 28.02.07 року звернулося до суду з позовом до комунального підприємства «Найновіші технології» (далі - Компанія), про розірвання договору купівлі-продажу нерухомості від 18.06.02 року, укладеного між продавцем Товариством та покупцем Компанією (далі - Договір купівлі-продажу) стосовно 24/100 частини формовочного цеху літ.Д площею 2'307,7 м2, розташованого в місті Краматорську по вулиці 50 років ВЛКСМ в будинку 2 (далі - Об'єкт) через істотну зміну обставин. Причиною звернення до суду Товариство визначило порушення Компанією прав позивача, який має суміжне проданому Об'єкту приміщення, що виразилося в невикористанні Об'єкту за призначенням, непроведення в ньому ремонтних та захисних робіт, що тягне за собою псування та розкрадання майна Товариства.
Представники Товариства в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та усно зазначили, що умови Договору купівлі-продажу сторонами повністю виконані (здійснено передачу Об'єкту та отримання 156'360 грн. оплати).
Представник відповідача в судовому засіданні повністю визнав позов, зазначивши, що Об'єкт придбавався для будівництва сміттєпереробного заводу, наразі брак грошових коштів не дає змоги використовувати Об'єкт за призначенням, через що Об'єкт руйнується, завдаючи шкоди суміжним приміщенням Товариства та створюючи умови для розкрадання майна позивача. Відповідач просив стягнути з позивача 156'360 грн. грошових коштів, перерахованих Товариству в рахунок оплати за Об'єкт згідно умов Договору купівлі-продажу.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір купівлі-продажу, з якого виникли цивільні права та обов'язки Товариства та Компанії, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, яка підпадає під правове регулювання норм статей 224-240 ЦК УРСР.
Таким чином, в силу статті 224 ЦК УРСР, пунктів 1 та 3 Договору купівлі-продажу, Товариство зобов'язалося передати у власність Компанії Об'єкт, а Компанія зобов'язалась сплатити за нього грошову суму 156'360 грн. та прийняти вказане майно. Пунктом 5 Договору купівлі-продажу продавець Товариство гарантувало Компанії те, що магазин не є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом.
Факт передачі Об'єкту у власність Компанії, так само як і момент переходу права власності від Товариства до Компанії, в порядку статті 128 ЦК УРСР підтверджується актом приймання передачі від 19.06.02 року, підписаним повноваженими представниками сторін та скріпленим печатками.
Спір щодо належності виконання сторонами власних зобов'язань (у тому числі грошових) за Договором купівлі-продажу між сторонами відсутній, тому суд не має підстав вважати зобов'язання за Договором купівлі-продажу невиконаними.
Як зазначено сторонами у судовому засіданні, Об'єкт придбавався Компанією з метою організації будівництва сміттєпереробного заводу, який межує з приміщеннями Товариства, наразі, жодних доказів використання Об'єкту за призначенням суду не надано.
Втім, невжиття відповідачем заходів щодо підтримання Об'єкту у належному стані завдає шкоди Товариству - розкрадаються майнові об'єкти позивача, про що свідчать 4 довідки Товариства та один акт щодо викрадення силового кабелю в кількості 242 метри.
У відповідності до приписів статті 13 Конституції України, власність зобов'язує, тобто власник Компанія недбалим ставленням до своєї власності порушує не тільки інтереси Товариства, але й норми основного закону.
18.12.06 року Товариство звернулося до Компанії з пропозицією № 50/12 щодо розірвання Договору купівлі-продажу, наразі 27.02.07 року Компанія відповіла про неможливість вирішення цього питання. Означене, в порядку статті 188 ГК України, надало Товариству право на звернення до суду з позовними вимогами щодо розірвання вказаної угоди.
З огляду на наведене, на момент укладення Договору купівлі-продажу сторони виходили з того, що така зміна обставин як пошкодження майна Товариства та неможливість використання Об'єкту за призначенням - не настане; вищезазначена зміна обставин зумовлена причинами, які Товариство не могло усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності; виконання Договору купівлі-продажу порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє Товариство певним чином того, на що вона розраховувала при укладенні Договору купівлі-продажу; а також із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе саме Товариство - суд на підставі статті 652 ЦК України вважає можливим розірвати Договір купівлі-продажу, оскільки недбале ставлення Компанії до Об'єкту завдає Товариству майнової шкоди.
Натомість вимоги Компанії щодо повернення Товариством 156'360 грн. не розглядаються судом, оскільки відповідач не подав з цього приводу зустрічну позовну заяву.
Суд приймає визнання Компанією заявленого позову, оскільки це не суперечить закону та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати щодо оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.13 Конституції України, ст.ст.224-240 ЦК УРСР, ст.652 ЦК України, ст.188 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» до комунального підприємства «Найновіші технології» про розірвання договору купівлі-продажу б/н від 18.06.02 року.
Розірвати договір купівлі-продажу б/н від 18.06.02 року, укладений між укладеного між продавцем товариством з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» та покупцем комунальним підприємством «Найновіші технології» стосовно продажу 24/100 частини формовочного цеху літ.Д площею 2'307,7 м2, розташованого в місті Краматорську по вулиці 50 років ВЛКСМ в будинку 2.
Стягнути з комунального підприємства «Найновіші технології» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» витрати за сплати державно мита 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області