ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
27 серпня 2015 року № 813/3952/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Решоти В.В.
відповідача Рибака Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-УКРАІНА» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НТД-УКРАІНА» (далі - ТзОВ «НДТ-УКРАІНА») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.05.2015 № 209000011/2015/000008/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/00011. В обґрунтування позовних з посиланням статті 49,51, 53 55 Митного кодексу України (далі - МК України) стверджує про протиправність оскаржених рішень відповідача. Вказує на безпідставність висновку Львівської митниці ДФС про неможливість визначити митну вартість товарів за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУкраїни. ТзОВ«НДТ-УКРАІНА» подало для митного оформлення передбачені статтею 53 МК України всі необхідні документи, які були достатніми для визначення митної вартості преформи поліетилентерефталатні колбообразної форми ємністю не більше як 2 л без кришки, для виготовлення пластикових пляшок « 35,5GHPCOBRANZOWANUTI/RamapetN180» - 351936 шт., коричнева, вага 35,5 гр, для виготовлення пляшки об'ємом 1,5 л. Вважає, що вимога відповідача про подання документів за частинами другою - третьою статті 53 МК України суперечить частині третій цієї ж статті, тому є протиправною. Стверджує, що неподання декларантом додаткових документів, запитуваних митним органом, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості. За таких обставин коригування відповідачем митної вартості товару, в результаті якої скоригована митна вартість товару перевищує ціну, за якою товариство постачало продукцію в Україну, є протиправним.
Представник позивача Решота В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача Рибак Н.Я., Тістечко Ю.Я. в судовому засіданні позову не визнали з підстав, наведених в письмовому запереченні, суть яких полягає у правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Пояснили, що під час розгляду поданих ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» для митного оформлення документів на товар преформи поліетилентерефталатні колбообразної форми ємністю не більше як 2 л без кришки, для виготовлення пластикових пляшок « 35,5GHPCOBRANZOWANUTI/RamapetN180» - 351936 шт., коричнева, вага 35,5 гр, для виготовлення пляшки об'ємом 1,5 л було виявлено ряд розбіжностей, які стосувалися витрат на транспортування; відсутності передбачених Контрактом заявок покупця на формування партії товару; умов поставки товару (EXWчи FCA), а також передбачені Контрактом обмеження на реалізацію товару іншим підприємствам на території України. У зв'язку з цим ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» було запропоновано подати документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України. За наслідками проведених консультацій між митним органом та декларантом та повідомлення останнього про відсутність у нього інших, окрім первинно поданих документів, і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2015 № 209000011/2015/000008/2 за другорядним методом 2 «б», тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За неможливістю визначити митну вартість товару за основним методом через наявність розбіжностей у документах та неподанні додаткових документів та відсутністю відомостей про поставку ідентичних товарів, вважають правильним обрання методу 2 «б». Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/00011 обумовлена прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів. Вважають, що Львівська митниця ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяла в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, тому оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2015№209000011/2015/000008/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 №209020000/2015/00011є законними. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
15 квітня 2015 року між компанією «GTXHanexPlasticSp. z о.о.» (Польща) та ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» було укладено контракт № NTD- 23/03/15 (далі - Контракт) на поставку ПЕТ преформи в асортименті.
ТзОВ«НДТ-УКРАІНА» було подано до митного оформлення митну декларацію від 06.05.2015 №209020000/2015/000932 та документи на товар згідно № NTD - 23/03/15від 15.04.2015 року.
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи:
- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №209/2012/0000898 від 18.02.2015 р.;
- міжнародна автомобільна накладна (СMR) №208412 від 28.04.2015 р.;
- довідка про транспортні витрати №2804-2 від 28.04.2015 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) №(S)FSE-232/15/EXPO від 28.04.2015р.;
- контракт №NTD - 23/03/15 від 15.04.2015 р.;
- доповнення до контракту №1 від 15.04.2015 р.;
- договір №270315 на поставку товару від 27.03.2015 р.;
- додаток №1 до договору №270315 на поставку товару від 27.03.2015 р.;
- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 28.04.2015 р.;
- інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару № 2730 від 28.04.2015 р.;
- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 28.04.2015 р.;
- сертифікат про походження товару загальної форми №РL/МF/АК 0274464 від 28.04.2015 p.;
- калькуляція виробничих витрат від 15.04.2015 р.;
- комерційна пропозиція від 20.04.2015 р.;
- платіжне доручення в іноземній валюті №11 від 24.04.2015 р. на суму 36287 євро 94 євроценти;
- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №08/2015 від 30.04.2015;
- копія митної декларації країни відправлення №15РL331030Е0060573 від 28.04.2015 р.;
- інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-0-0-0/1/01/4/1/1 від 08.05.2015 р.;
- митна декларація №209020000/2015/000932 від 06.05.2015 р.
Львівська митниця ДФС, отримавши вказані документи, з посиланням на вимоги статті 53 МК України надіслала на адресу ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів (а.с.71).
В переліку документів значаться наступні документи: 1)транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на перевезення, заявка, рахунок про оплату якщо він здійснювався);2) каталог, прейскурант виробника товару (прас-лист); 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. А також оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчені в установленому порядку їх копії.
ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» на вказану вимогу не подало інших документів.
07.05.2015 року представник декларанта на примірнику відповідача зробив запис про проведення консультації, неможливості подання інших документів та просив прийняти рішення по митній декларації №209020000/2015/000932(а.с.71).
07.05.2015 року Львівською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2015/000008/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України. Під час розгляду документів було встановлено, що до митного оформлення не були подані в повному обсязі документи, що підтверджують вартість перевезення (договір, заявка). З декларантом проведено консультації. Неможливо застосувати наступний метод визначення митної вартості 2а з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60МК України). Джерелом коригування митної вартості слугувала митна декларація №209120000/15/807468 від 02.03.2015 (а.с.15).
На підставі зазначеного рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/00011.
Таким чином, спір виник щодо визначення митним органом заявленої митної вартості товару за другорядним методом 2 «б», тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, при вирішенні якого суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI .
Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до положень частини першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Обов'язки декларанта або уповноваженої ним особи, які заявляють митну вартість товару, визначені частиною другою статті 52 МК України, згідно якої вони зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Такими документами є:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
Частиною шостою статті 54 МК України передбачено вичерпний перелік обставин, яків сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України.
Такими обставинами є:
1) невірно проведений декларантом або уповноваженою ним особою розрахунок митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статтею 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/000008/2 від 07.05.2015 року вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статтею 53 МК України, а саме: до митного оформлення не були подані в повному обсязі документи, що підтверджують вартість перевезення (договір, заявка).
Як було встановлено судом, підставою вимоги митного органу про подання додаткових документів на підтвердження вартості перевезення заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією №209020000/2015/000932 стали розбіжності про перевізника товару.
Розбіжності полягали у тому, що у графі 18 міжнародної автомобільної накладної (СMR) №208412 від 28.04.2015 р. перевізником вказано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (80315, АДРЕСА_1 м.Рава-Руська, Жовківський р-н, Львівська обл.) (а.с.15), а подана декларантом довідка про транспортні витрати №2804-2 від 28.04.2015 р. видана ТзОВ «ПАС-Транс» (а.с.31).
Будь-яких документів, які б пояснювали такі розбіжності щодо перевізника при заявлені митної вартості ТзОВ «НДТ-УКРАІНА» не було подано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач правомірно зажадав у декларанта додаткові документи для усунення розбіжностей стосовно перевізника для підтвердження такої складової митної вартості як транспортні витрати та проводив з цього питання консультації.
Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Таким чином, передумовою проведення консультацій є неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом, що повинно бути належним з'ясовано в процедурі контролю митної вартості товарів. За відсутності таких передумов, митний орган не має жодних правових підстав для переходу до процедури консультацій з декларантом.
Як було встановлено судом, у поданих ТзОВ«НДТ-УКРАІНА» до митного оформлення документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 06.05.2015 №209020000/2015/000932 були наявні розбіжності стосовно перевізника товару, які унеможливлювати митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Вказане свідчить про наявність у Львівської митниці ДФС підстав для переходу до процедури консультацій з декларантом і така консультація була проведена, що підтверджено власноручним написом уповноваженої особи декларанта на вимозі митного органу, яка при цьому зазначила про неможливість подання інших документів та просила прийняти рішення по митній декларації №209020000/2015/000932 (а.с.71).
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що виявлені Львівською митницею ДФСрозбіжності стосовно перевізника товару унеможливлювали митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом та не були усунуті декларантом під час консультацій.
Тому митний орган правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/000008/2 від 07.05.2015 року, застосувавши при цьому другорядний метод 2 «б», тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
За відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари і неможливістю застосування наступного методу визначення митної вартості 2а за ціною договору щодо ідентичних товарів, застосування наступного методу 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (на підставі митної декларації №209120000/15/807468 від 02.03.2015), є таким, що відповідає вимогам частин третьої-четвертої статті 57 МК України.
Суд не знаходить підстав для оцінки інших розбіжностей, на які посилається відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву та які були озвучені його представниками у судовому засіданні, оскільки вони не знайшли свого відображення у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/000008/2 від 07.05.2015 року.
Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/00011 є похідною від вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів.
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/000008/2 від 07.05.2015 року, правомірною є і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/00011.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Львівська митниця ДФС вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність своїх рішеньвиконала.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/000008/2 від 07.05.2015 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 209020000/2015/0001, суд дійшов переконання, що вони прийняте відповідачем відповідно до вимог МК України та з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому вказані рішення і картка винесені правомірно, тому позов є безпідставним.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.