79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
27 серпня 2015 року № 813/4888/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Львівській області до Державної фінансової інспекції у Львівській області, з участю третіх осіб, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП «Львівський облавтодор» та ПП «ВО Габіони захід Україна», про скасування листа - вимоги,-
Служба автомобільних доріг у Львівській області звернулася в суд з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування листа - вимоги від 13.06.2014 року за №06-15м/4017 «Про обов'язкові вимоги за результатами ревізії» в частині:
- завищення вартості виконаних робіт підрядником ДП «Львівський облавтодор» на суму 142705 грн. 95 коп. щодо надання послуг з поточного середнього ремонту а/д Н-02 Львів-Тернопіль км 11+257-км17+550;
- завищення вартості виконаних робіт підрядником ремонту ПП «ВО Габіони Україна» -10747 грн. 39 коп., з капітального ремонту а/д Нагірне - Добромиль, км 11+900-12+000;
- необхідності зменшення кредиторської заборгованості по утриманню служби замовника на суму 2943 грн. 80 коп. та повернення 0,2 тис. грн. (204,20 грн.) до обласного бюджету;
- притягнення до відповідальності та стягнення з винних осіб, з вини яких допущено проведення зайвих витрат - шкоду встановлену статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Підставами позову, як вбачається з позовної заяви, є те, що розбіжностей між роботами зазначеними в проектно-кошторисній документації та фактично виконаними не має, в результаті чого позивачем не визнано та спростовано суму 42280 грн. 00 коп. в якості завищення вартості виконаних робіт. Також, продовжує позивач порядком проведення перевірок спростовується методика «візуального обстеження», зокрема належність, достовірність та об'єктивність такого обстеження, а ревізорами всупереч відсутності методики розрахунку встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 100425 грн. 95 коп. При цьому, позивачем правомірно, при прийманні виконаних робіт, взято до уваги поточні матеріальні ціни на дорожньо-будівельні матеріали станом на 2013 рік, всупереч неправомірній вимозі відповідача (яка базується виключно на підставі проведення візуального обстеження), що роботи не виконувались у 2013 році, а тому завищення вартості виконаних робіт на вищезазначену суму відсутнє. Окрім того, зазначає позивач, перевіркою не взято до уваги, що роботи проводяться відповідно до договору, який укладений на основі Закону України «Про здійснення державних закупівель», а не проектно-кошторисній документації. Підрядник виконав роботи відповідно до наданого йому переліку робіт, а замовник прийняв виконаний підрядником обсяг кінцевих робіт відповідно до договірної ціни. Порівняльною відомістю ресурсів підтверджується факт не відступлення підрядником від поданої ним тендерної пропозиції щодо обсягу робіт, а тому відповідно немає підстав говорити про завищення вартості виконаних будівельних робіт і зменшення кредиторської заборгованості в розмірі 10747 грн. 39 коп. Окрім того, реальна сума завищення з якою погоджується позивач за наслідком розгляду судом даного позову становить 298 грн. 59 коп. в частині утримання служби замовника (3242 грн. 39 коп. - 2943 грн. 80 коп.).
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що під час огляду фактично виконаних робіт в присутності представників замовника та генпідрядника встановлено відсутність перевезеного матеріалу асфальтобетону в кількості 358, 176 т. від розбирання у відвал або на відсипання обочин про що свідчить акт контрольних обмірів, а не відсутній, як стверджує позивач. Таким чином, внаслідок зайвого включення в акти виконаних робіт по фрезервуванню асфальтобетону в кількості 4459,60 кв.м. завищено вартість виконаних робіт на суму 42280 грн. 00 коп. Також, в порушення п.2.5 ВБН Д.1.1-218-1-2001 завищено вартість робіт на суму 100425 грн. 95 коп., оскільки відповідно до регіональних граничних оптових цін на грудень 2011 року погоджених Державною службою автомобільних доріг України 14.12.2011 року вартість бітуму нафтового дорожнього становила 5680 грн. 00 коп. за 1 т та щебеню каменю, фракції 5-20 мм по ціні 92 грн.16 коп. за 1 м.куб., оскільки роботи проводились у 2011 року, а не в 2013 році. Окрім того, продовжує відповідач, в ході перевірки встановлено завищення вартості робіт за рахунок вартості виконаних робіт із розробки, які переміщення каменю негабаритного та вартість екскаватора одноковшевого на суму 10747 грн. 39 коп.
Представник третьої особи ДП «Львівський облавтодор» надала письмові пояснення аналогічні доводам позовної заяви, просить позов задовольнити.
Третя особа ПП «ВО Габіони захід Україна» в письмових поясненнях на позов зазначає, що вимога відповідача про зменшення кредитної заборгованості позивача за виконані будівельні роботи на суму 10747 грн. 39 коп. та вимога щодо підписання коригуючи актів виконаних робіт є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки виставляючи зазначені вимоги перевіряючі фактично намагаються змінити тверду договірну ціну визначену сторонами у договорі. Також, продовжує третя особа, у акт виконаних робіт підприємством були включені витрати на навантаження та перевезення каменю бутового, які здійснювались з-за меж будівельного майданчика, вказані роботи, які виконувались в межах будівельного майданчика до акту виконаних робіт окремо не включались.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до положень ч.1 ст.41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.
За результатами перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг Служби автомобільних доріг у Львівській області на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» станом на 01.03.2014 року Державною фінансовою інспекцією було складено акт від 20.05.2014 року за №06-25/20 та надіслано обов'язкові вимоги за результатами ревізії від 13.06.2014 року за №06-15м/4017, якими від підконтрольної установи вимагається:
- відобразити по бухгалтерському обліку зменшення кредиторської заборгованості за виконані роботи по розрахунках з підрядними організаціями шляхом підписання коригуючи актів виконаних робіт, зокрема, по коштах державного бюджету на суму 170,7 тис. грн. (генпідрядники ДП «Львівський облавтодор» - 160,0 тис. грн., ДП «Львівський дорсервіс» - 10,7 тис. грн., поточний ремонт) та коштах обласного бюджету - 10, 7 тис. грн. (підрядник ПП «ВО Габіон захід Україна», капітальний ремонт) та розглянути питання про стягнення з осіб, з вини яких допущено проведення зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України;
- зменшити обсяг кредиторської заборгованості по утриманню служби замовника та повернути до відповідного бюджету зайво сплачені кошти в сумі 0,2 тис. гривень.
Відповідно до п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року за №499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп.4 п.4 даного Положення).
Згідно з п.6 цього ж Положення, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, вищезазначеним Положенням передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави (підп.4 п.4 даного Положення).
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року за № 2939-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи вищенаведене, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
В даному випадку, позивач звернувсяся до суду про скасування обов'язкової вимоги, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов'язання відшкодувати такі.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Висновок щодо застосування зазначених норм у такий спосіб, викладено у постанові Верховного Суду України від 10.02.2015 року за №21-632а14, а тому враховується судом при вирішенні даного спору, у відповідності до абзацу другого ч.1 ст.244-2 КАС України. При цьому, суд не знайшов підстав для відступлення від зазначеної правової позиції.
Оскільки оскаржуваною вимогою позивача зобов'язано стягнути з осіб, з вини яких допущено проведення зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України та повернути до відповідного бюджету зайво сплачені кошти, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про скасування обов'язкових вимог.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 серпня 2015 року.
Суддя В.Я.Мартинюк