ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" травня 2011 р. Справа № 2a-1467/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 3953,23 грн,-
Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (надалі-позивач), 29 квітня 2011 року звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3953,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 3953,23 грн.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги викладені в адміністративному позові підтримала повністю. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку “за закінченням терміну зберігання” 16.05.2011 року повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повісткою про виклик до адміністративного суду. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 17 травня 2011 року місце проживання відповідача значиться: вул.Є.Коновальця, 106/3, м.Івано-Франківськ, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям-за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про відкриття судом провадження у даній справі та про дату, час і місце розгляду даної справи.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідач по справі 11 жовтня 2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та взятий на облік у державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську як платник податків з 14 листопада 2005 року.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Проведеною позивачем 19 січня 2009 року плановою виїзною комплексною документальною перевіркою дотримання вимог про оподаткування відповідача за період з 11 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, встановлено порушення пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за неналежне ведення книги обліку доходів і витрат; порушення підпунктів 4.2.8 пункту 4.2, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, пункту 9.12 статті 9, пункту 18.1 статті 18, пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статтю 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та статтю 13 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано відповідачу податок з доходів від підприємницької діяльності за 2007 рік в розмірі 2785,50 грн.; порушення статей 1, 2, 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», в результаті чого відповідачу донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006-2008 роки в розмірі 75,00 грн.; порушення пункту 6 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в наслідок чого до відповідача застосовано штрафні санкції за незбереження книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого періоду.
За наслідками проведеної відповідачем перевірки, складено акт №626/17-3/НОМЕР_1 від 19 січня 2009 року. Відповідач від пояснень про допущення порушень зазначених в даному акті відмовився, однак, підписав даний акт. На підставі даного акту, позивачем 30 січня 2009 року винесено податкові повідомлення-рішення №0004241700/0 на суму 2785,50 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб, №0004351700/0 на суму 75,00 грн. за платежем податок з громадян власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та №0004361700/0 на суму 340,00 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. Дані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 30 січня 2009 року.
Положенням підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Змістом підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Крім того, відповідно до положень цього Закону платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу до суду.
Враховуючи те, що відповідач дані податкові повідомлення-рішення протягом встановленого законодавством строку до вищого за підпорядкуванням контролюючого органу чи до суду не оскаржив, то в даному випадку, суми зазначені в податкових повідомленнях рішеннях вважаються узгодженими.
Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.п.1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.п.1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Відповідно до підпункту «б»16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 16.4.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідачем несвоєчасно сплачувалось суми узгоджених зобов'язань, в результаті чого останньому донараховано пеню в сумі 807,99 грн., з яких пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 732,99 грн. та пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 19,74 грн.
У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (зміст підпункту 6.2.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Як встановлено судом, відповідачу направлялось першу податкову вимогу за №1/347 від 26 січня 2009 року, однак дана вимога повернулась на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Як вбачається з матеріалів справи, дана вимога була розміщена на дошці оголошень в приміщенні державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, що підтверджується актом позивача від 21 жовтня 2010 року. За таких обставин, суд вважає, що дана податкова вимога №1/347 від 26 січня 2009 року в розумінні підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вручена відповідачу належним чином. Також, відповідачу направлялось другу податкову вимогу №2/8944 від 22 листопада 2010 року, яка отримана ним 02 грудня 2010 року, однак залишена без виконання.
Отже, заборгованість відповідача перед бюджетом складає 3953,23 грн., з яких 2785,50 грн. податку з доходів фізичних осіб та пеня за несвоєчасну сплату такого податку в сумі 732,99 грн., 75,00 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та пеня за несвоєчасну сплату такого податку в сумі 19,74 грн., а також 340,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дана заборгованість підтверджується довідкою про борг за платежами від 09 грудня 2010 року №614, копією розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по відповідачу за 2006-2008 роки, копіями корінців податкових повідомлень-рішень та копіями податкових вимог.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки, відповідачем на момент розгляду справи не підтверджена сплата заборгованості в сумі 3953,23 грн. та не спростовано дану заборгованість, а отже така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на Податковий кодекс України, оскільки згідно прикінцевих положень даного Кодексу, останній набирає чинності з 01 січня 2011 року. В змісті пункту 2 Рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що дана заборгованість відповідача виникла до набрання чинності Податкового кодексу України. За таких обставин, відповідач повинен нести відповідальність та сплачувати податкову заборгованість у відповідності до норм Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року та іншого податкового законодавства чинного на час введення в дію Податкового кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги адміністративного позову є обґрунтованими, а сам адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 76018, вул.Євгена Коновальця, 106А/3, м.Івано-Франківськ, код НОМЕР_1 в дохід державного бюджету України заборгованість по сплаті податкового боргу в сумі 3953 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні, 23 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 06 червня 2011 року.