Постанова від 18.08.2015 по справі 810/1803/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року (11:49) м. Київ 810/1803/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Куделі Д.С., представника позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимог від 06.04.2015 № 604-23, якою позивачу було повідомлено про існування податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями на суму 9 044, 26 грн., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3 807, 35 грн., з яких: 3 707, 17 грн. - основний борг та 100, 18 грн. - пеня; податок на додану вартість в сумі 5 209, 81 грн., з яких: 2 261, 72 грн. - основний борг, 771, 83 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 2 176, 26 грн. - пеня; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 27, 10 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивачем у судовому засіданні 14.07.2015 було подано заяву про зміну (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.04.2015 № 604-23 в частині погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 4 260, 25 грн., з яких: 2 261, 72 грн. - основний борг, 771, 83 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 1 226, 7 грн. - пеня.

Судом у порядку ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, була прийнята заява про зміну (зменшення) позовних вимог, про що була постановлена усна ухвала, із занесенням до журналу судового засідання.

Таким чином, судом досліджується питання щодо правомірності податкової вимоги від 06.04.2015 № 604-23 в частині існування податкового боргу з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що податковим органом безпідставно нараховано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 заборгованість зі сплати ПДВ на загальну суму 4 260, 25 грн., оскільки податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 за № 0000481702, № 0000451702, № 0008061702 від 11.09.2014, № 0008041702 від 11.09.2014, № 0008031702 від 11.09.2014, які були підставою для нарахування вищевказаного податкового боргу, визнанні протиправними та скасовані у судовому порядку. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідачем не вірно нарахованого суму пені, яка за розрахунком позивача становить 949, 56 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги, з урахування заяви про зміну позовних вимог, підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується актом від 13.08.2015, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти заяви про зміну (зменшення) позовних вимог на адресу суду не надіслав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представників відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, включена до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_6, перебуває на податковому обліку в Васильківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

06.04.2015 Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було винесено податкову вимогу № 604-23 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 9 044, 26 грн., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3 807, 35 грн., з яких: 3 707, 17 грн. - основного боргу та 100, 18 грн. - пені; податок на додану вартість в сумі 5 209, 81 грн., з яких: 2 261, 72 грн. - основного боргу, 771, 83 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 2 176, 26 грн. - пені; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 27, 10 грн. Вищевказана вимога було отримана позивачем 14.04.2015.

Не погодившись з відповідною податковою вимогою, позивач звернулась до суду з цим позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Податковий борг, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом під час дослідження матеріалів справи, було встановлено, що податкова вимога від 06.04.2015 № 604-23 була винесена щодо позивача, у зв'язку з несплатою останнім заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичною особою за результатами річного декларування, податку на додану вартість та надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, які були нараховані ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2013 по 28.02.2013 Васильківською ДПІ Київської області Державної податковою служби було проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_6 за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт № 338/1710/НОМЕР_6 від 07.03.2013, відповідно до якого встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- п.164.2.19 ст. 164 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем було занижено податковий дохід (чистий дохід) на суму 5 969, 92 грн. в тому числі за 2011 рік на 932, 02 грн. та за 2012 рік на 5 037, 90 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, у зв'язку з заниженням позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 12 022, 79 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 6 299, 81 грн., за березень 2012 року в сумі 1 007, 58 грн., та за грудень 2012 в сумі 4 715, 40 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з завищенням позивачем суми податкового кредиту всього в сумі 20 318, 75 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 5 390, 00 грн., лютий 2011 року в сумі 6 974, 50 грн., липень 2011 року в сумі 7 227, 50 грн. та березень 2012 року в сумі 726, 75 грн.;

- п. 2.6 «Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюти в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. зі змінами та доповненнями;

- п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в частині порушення позивачем правил сплати сум податку на додану вартість та сум збору за забруднення навколишнього природного середовища.

На підставі акта перевірки Васильківської ОДПІ Київської області ДПС було винесено наступні документи :

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 № 0000471702, яким до позивача було застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 49 493, 35 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 № 0000441702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 895, 48 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 223, 87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 № 0000481702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 4 385, 70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 877, 14 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 № 0000451702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 24 890, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 222, 50 грн.;

Проте, як вбачається з матеріалі справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 по справі № 810/3950/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 за № 0000481702, № 0000451702, № 0000471702 та № 0000441702, що були прийняті Васильківською ОДПІ Київської області Державної податкової служби.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 у справі № 810/3950/13-а було частково задоволено апеляційну скаргу Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 у справі № 810/3950/13-а; скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 у справі № 810/3950/13-а в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 02.04.2013 № 0000481702; залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 у справі № 810/3950/13-а в іншій частині.

Також, як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.07.2014 по 05.08.2014 посадовими особами Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_6) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатам якої був складений акт № 2885/1703/НОМЕР_6 від 19.08.2014, яким встановлено порушення ФРП ОСОБА_2 наступних вимог:

- п.177.1, п. 177.2, ст. 177 Податкового Кодексу України у зв'язку із чим донараховано суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за 2013 рік у розмірі 18 681,45 грн.;

- п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, в частині порушення позивачем правил сплати податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 457,60 грн.

- п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем було порушено правила сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 083,45 грн.

- п.п.1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 не утримала та не перерахувала суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38 034,00 грн., в т.ч. в 2013 році у розмірі 38 034,00 грн.

- п.250.2 ст.250 розділу VIII Податкового кодексу України, внаслідок чого станом на 31.12.13 по екологічному податку рахується заборгованість в сумі 97,76 грн.

- п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, у зв'язку із чим, ФОП ОСОБА_2 занижено ПДВ у сумі 20 121,56 грн., у тому числі за жовтень 2013 у в сумі 20 121,56 грн., що фактично призвело до несплати податку на додану вартість в декларації за жовтень 2013 року.

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 0008051702, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 28 022,18 грн., у тому числі за основним платежем 18 681,45 грн., штрафні (фінансові) санкції 9 340,73 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 0008061702 від 11.09.2014, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 30 182,34 грн., у тому числі за основним платежем 20 121,56 грн., штрафні (фінансові) санкції 10 060,78 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 0008021702, відповідно до якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 457,60 грн. ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 91,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 0008031702 від 11.09.2014, відповідно до якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 8 244,85 грн. ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 1 648,97 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 0008041702 від 11.09.2014, відповідно до якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 1 838,60 грн. ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 183,86 грн.

Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі № 810/1364/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними, недійсними та такими, що підлягають скасуванню податкових повідомлень-рішень, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 11.09.2014 № 0008061702, від 11.09.2014 № 0008051702, від 11.09.2014 № 0008041702, від 11.09.2014 № 0008031702, від 11.09.2014 № 0008021702.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 810/1634/15 апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 - без змін.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 у справі № К/800/36952/15 було відмовлено відповідачу у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07. 2015 у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними, недійсними та такими, що підлягають скасуванню податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі змістом листа Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12 наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Таким чином, вищевказані податкові повідомлення-рішення, які були винесені Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо ФОП ОСОБА_2, окрім податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 № 0000481702, яке було визнане позивачем, є скасованими та, відповідно, не є узгодженими.

Враховуючи те, що усною ухвалою від 14.07.2015, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, судом була прийнята заява про зміну (зменшення) позовних вимог, суд досліджує питання правомірності спірної податкової вимоги виключно в частині наявності або відсутності станом на 06.04.2015 податкового боргу з податку на додану вартість.

Судом була досліджена облікова картка платника податків (ФОП ОСОБА_2.) з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення № 0000451702 від 02.04.2013, № 0008061702 від 11.09.2014, № 0008041702 від 11.09.2014, № 0008031702 від 11.09.2014 були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, визначені ним суми грошових зобов'язань, а також суми штрафних санкцій за їх несплату, відображені в картці особового рахунку, при здійсненні перевірки наявності податкового боргу судом не враховуються.

З облікової картки вбачається, що станом на 10.07.2013 за позивачем рахувалась переплата з ПДВ в сумі 592, 43 грн., яка 30.07.2013 була зменшена на 485, 00 грн.- самостійно узгодженого позивачем зобов'язання з ПДВ, та становила 107, 43 грн.

За рахунок сплати коштів 31.07.2013 та 30.08.2013 на загальну суму 2 368, 00 грн. переплата станом на 30.08.2013 становила 2475, 43 грн. та була зменшена на суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ - 699, 00 грн., та склала 1 776, 43 грн.

За рахунок сплати 24.09.2013 позивачем грошової суми в розмірі 694, 00 грн., переплата склала 2 470, 43 грн., зменшилася на 964, 00 грн. (самостійно узгоджене позивачем податкове зобов'язання з ПДВ), та стала дорівнювати 1 506, 43 грн.

Отже, самостійно узгоджене позивачем податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1 576, 00 грн. за рахунок переплати зменшилось до 69, 57 грн. та 31.10.2013 було погашено за рахунок сплати 1 576, 00 грн., що повторно призвело до утворення переплати в сумі 1 506, 43 грн., яка 29.11.2013 була збільшена на 5 668, 00 грн. до 7 174, 43 грн. та30.11.2013 зменшилась на 6 153, 00 грн. до 1 021, 43 грн.

Як вбачається з облікової картки по рахунку позивача, 16.01.2014 та 29.08.2014 ФОП ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти на загальну суму 6 877, 14 грн., у зв'язку з чим сума переплати з ПДВ зросла до 7 898, 57 грн.

30.08.2014 в картці особового рахунку відображено збільшення податкового зобов'язання позивача з ПДВ на 25 183, 00 грн. (декларація за липень 2014 року), яке за рахунок вищевказаної суми переплати мало дорівнювати 17 284, 43 грн. з терміном сплати до 30.08.2014.

Оскільки наступний платіж був сплачений позивачем лише 29.09.2014 в сумі 38 366, 00 грн. (відповідно до платіжного доручення № 3 від 29.09.2014 та виписки по рахунку позивача за 29.09.2014), матеріалами справи підтверджується порушення позивачем строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 17 284, 43 грн., у зв'язку з чим є правомірним нарахування податковим органом пені за період з 01.09.2014 (перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом) по 28.09.2014 включно (28 днів).

Приймаючи до уваги положення Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, розрахунок пені є наступним:

17 284, 43 грн. (фактично погашена сума податкового боргу) х 28 днів (кількість днів прострочення сплати податкового зобов'язання): 100 % х 12, 5 % (більша з облікових ставок Національного банку України,що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення) х 1, 2 : 365= 198, 89 грн.

Таким чином, станом на 29.09.2014 (30.09.2014 в картці особового рахунку) розмір переплати становив 20 882, 68 грн. (38 366, 00 грн.-17 284, 43 грн. - 198, 89 грн.).

Подальший аналіз картки особового рахунку свідчить про те, що самостійно узгоджені суми податкового зобов'язання з ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету, позивачем не визначались, у зв'язку з чим підстави для зменшення розміру переплати були відсутні, що в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача станом на 06.04.2015 будь-якої заборгованості з податку на додану вартість, на погашення якої могла бути виставлена вимога.

Отже, зазначення в податковій вимозі № 604-23 від 06.04.2015 про існування у позивача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5 209, 81 грн., в тому числі 2 261, 72 грн. - основного боргу, 771, 83 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 2 176, 26 грн. - пені, суд вважає неправомірним.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності нарахування позивачу заборгованості зі сплати податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач правомірно здійснював оплату відповідного податку, що в свою чергу, унеможливлює існування заборгованості, яка вказана в податковій вимозі.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням цього та у зв'язку з неправомірним нарахуванням відповідачем позивачу заборгованості з ПДВ, суд вважає за доцільне, з метою повного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 06.04.2015 № 604-23 в частині погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість в повному обсязі, тобто на загальну суму 5 209, 81 грн., а саме: 4 260, 25 грн. - основного боргу, 771, 83 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 2 176, 26 грн. - пені.

Представник позивача у судовому засідання проти виходу за межі позовних вимог не заперечував.

У судовому засіданні 18.08.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 19.08.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.04.2015 № 604-23 в частині погашення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (08621, Київська область, Васильківський район, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_6) податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5 209, 81 грн., в тому числі 2 261, 72 грн. - основного платежу, 771, 83 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 2 176, 26 грн. - пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.

Попередній документ
49334306
Наступний документ
49334308
Інформація про рішення:
№ рішення: 49334307
№ справи: 810/1803/15
Дата рішення: 18.08.2015
Дата публікації: 03.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)