ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" травня 2011 р. Справа № 2a-1473/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Мигалюк Ю.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн., -
04.05.2011 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, 06.05.2011 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 являється підприємцем, автомобільним перевізником відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.
Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення пасажирів на таксі.
Відповідно до вимог п.1.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України N 514 від 22.07.2010р., ліцензійна картка - документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб (далі - автотранспортний засіб). Ліцензійна картка повинна бути в автотранспортному засобі під час його використання для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.(п.1.9 Положення).
Відповідно до п.3.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №514 від 22.07.2010 року, ліцензійні картки є недійсними, зокрема, у разі змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах. У разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, згідно п. 3.6. Положення оформлюються нові ліцензійні картки.
Однак відповідач 02.11.2010 року, всупереч вимогам даного Закону та Положення здійснював перевезення пасажирів на таксі за відсутності дійсної ліцензійної картки. Дана обставина підтверджується актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 204867 від 02.11.2010 року (а.с.9), а також іншими наявними в матеріалах справи документами.
Згідно абзацу 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За виявлене порушення на підставі вищевказаного акту перевірки, 05.11.2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області застосовано до ОСОБА_1 згідно постанови № 107779 штрафні санкції в сумі 510,00 грн. (а.с.10).
Згідно п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Постанова про застосування фінансових санкцій від 05.11.2010 року була направлена відповідачу, однак кореспонденція повернулася на адресу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Вказана постанова ОСОБА_2 оскаржена не була, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які були б підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 11, 71, 86, 162, 183-2, 256 КАС України, суддя -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 76018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100) - 510 грн. (п'ятсот десять гривень) несплачених фінансових санкцій.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.254 КАС України.
Постанова складена 27.05.2011 року о 15:30 год.
Суддя: Мигалюк Ю.В.