ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" травня 2011 р. Справа № 2a-1385/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,-
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, 20 квітня 2011 року звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення вимоги статті 39 ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
Ухвалою суду від 26 квітня 2011 року в адміністративній справі за вищевказаним позовом відкрито скорочене провадження. Копії даної ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу та отримано останнім 04 травня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являється автомобільним перевізником та відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.
Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Однак відповідач 23 вересня 2010 року всупереч вимогам даного Закону здійснював експлуатацію належного йому легкового автомобіля НОМЕР_1, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки. Дана обставина підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №195019 від 23 вересня 2010 року, а також довідкою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 18 квітня 2011 року, відповідно до якої відповідач не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п.3 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказані порушення на підставі вищевказаного акту, т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 19 жовтня 2010 року до відповідача згідно постанови за №107722 застосовано штрафні санкції в сумі 510 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з правомірністю прийняття вказаного рішення суб'єктом владних повноважень та розміром застосованих санкцій.
Судом встановлено, що дана постанова направлена відповідачу, що підтверджується копією супровідного листа за №09-3-20/4206 від 20 жовтня 2010 року, яка наявна у матеріалах справи, та отримана відповідачем 01 листопада 2010 року. Одночасно згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” відповідачу було запропоновано сплатити застосовані штрафні санкції у 15-денний термін з дня одержання постанови. Відповідно до довідки Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 18 квітня 2011 року застосовані штрафні санкції залишились несплачені, постанова про їх застосування відповідачем не оскаржувалась.
Таким чином, оскільки доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив, обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163 та 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь державного бюджету на рахунок №31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО -836014, код одержувача - 20568100 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (77400, вул. Америка, 5, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, іден. код НОМЕР_2) фінансові санкції в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок по постанові №107722 від 19 жовтня 2010 року
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена 25 травня 2011 року.